Сіпарая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіпарая
Сіпарая червона, (Aethopyga siparaja)
Сіпарая червона, (Aethopyga siparaja)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Сіпарая (Aethopyga)
Cabanis, 1851[1]
Види
Посилання
Вікісховище: Aethopyga
Віківиди: Aethopyga
ITIS: 557383
NCBI: 181089

Сіпарая[4] (Aethopyga) — рід горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Представники цього роду мешкають в Південній і Південно-Східній Азії, на півдні Китаю.[5] Одинадцять видів є ендеміками Філіппін.

Виділяють двадцять два види:[6]

За результатами молекулярно-гентичного дослідження, проведеного Хоснером і іншими дослідниками в 2013 році, Міжнародна спілка орнітологів визнала Aethopyga magnifica, Aethopyga guimarasensis, Aethopyga jefferyi і Aethopyga decorosa окремими видами.[8]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Aethopyga походить від сполучення дав.-гр. αιθος — вогонь, жар і πυγη — зад.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Cabanis, Jean (1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. Volume 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 103. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  2. Gray, George Robert (1855). Catalogue of the Genera and Subgenera of Birds Contained in the British Museum. London: British Museum. с. 19. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  3. R. Cheke, C.F. Mann: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Spiderhunters, Sugarbirds and Flowerpeckers of the World. Londyn: Christopher Helm, 2001. ISBN 0300089406.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. P.C. Rasmussen, J.C. Anderton: Birds of South Asia: The Ripley Guide. Cz. 2. Waszyngton i Barcelona: Smithsonian Inst. and Lynx Edicions, 2005. ISBN 8487334679.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  6. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 7 лютого 2021.
  7. C.F. Mann. Systematic notes on Asian birds. 28. Taxonomic comments on some south and south-east Asian members of the family Nectariniidae. „Zoologische Verhandelingen”. 340, ss. 179–189, 2002 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  8. P.A. Hosner, Á.S. Nyári, R.G. Moyle. Water barriers and intra-island isolation contribute to diversification in the insular Aethopyga sunbirds (Aves: Nectariniidae). „Journal of Biogeography”. 40 (6), ss. 1094–1106, 2013. doi:10.1111/jbi.12074 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  9. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 35. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • R. Cheke, C. Mann: Family Nectariniidae (Sunbirds). W: J. del Hoyo, A. Elliott, D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 13: Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions, 2008. ISBN 84-96553-45-0.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)