Талове (Луганський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Талове (смт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Талове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Луганський район
Громада Молодогвардійська міська громада
Основні дані
Засновано 1815
Статус із 2024 року
Населення 1418 (01.01.2013)[1]
Поштовий індекс 94476
Телефонний код +380 6435
Географічні координати 48°18′47″ пн. ш. 39°40′03″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 121 м
Водойма р. Талова


Відстань
Найближча залізнична станція: Тормозна
До станції: 2 км
Селищна влада
Карта
Талове. Карта розташування: Україна
Талове
Талове
Талове. Карта розташування: Луганська область
Талове
Талове
Мапа

Талове — селище в Україні, у Молодогвардійській міській громаді Луганського району Луганської області. З 2014 року є окупованим.

Розташування

[ред. | ред. код]

Селище міського типу Талове розташоване на річці Таловій. Знаходиться на відстані 6 км від районного центру — м. Сорокине. Найближча залізнична станція — Тормозна, за 2 км. Адміністративний центр Мирненської селищної ради.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване селище у 1815 році. У хуторі спочатку було 50 козацьких дворів, жителі займалися переважно хліборобством.

У 1902 році відкрилася школа в 1-му управлінні хутора Талове, це був невеликий дерев'яний будиночок із солом'яним дахом. Замість парт були поставлені столи і довгі лави, за якими навчалися діти 8-16-ти років. Першим учителем був Данило Олексійович Черепахин.

У 1903 році Мазанкін Трохим Опанасович, зібравши з односельців гроші, найняв підрядників на чолі з Тараріним Іваном Петровичем для будівництва школи. З Гундоровки виписали червону цеглу і обклали побудовану дерев'яну школу, яка отримала назву «Таловське парафіяльне училище 3-х класів». Навчав дітей уже не один Д. О. Черепахин, а й Є. Ф. Горшколєпов. У 30-ті роки в школі навчалося багато дітей, було по два паралельних класи.

У 1919 році почала працювати шахта № 7, інженер шахти — Майборода, у 1920 році — шахта № 10, інженером шахти був Лакшінський.

Радянську владу встановлено 1920 року.

У 1927 році заснували СОЗ (спільна обробка землі). У Таловське СОЗ об'єдналось 13 сімей, головою став Ф. І. Платонов. У 1929-1930 роках організовано колгосп імені Леніна, головою якого був Рубль. Із 1933 по 1941 роки головою колгоспу був Шевирьов Іван Єлізарович.

Статус селища міського типу Талове отримало у 1938 році.

Велику кількість жителів селища було примусово мобілізовано радянським окупаційним режимом на фронт німецько-радянської війни: А. Ф. Диков, В. М. Смирнов, М. І. Смирнов, М. М. Шкрудієв, І. І. Бординюк та інші. Гітлерівці забирали молодих, дужих хлопців та дівчат з села на роботу до Німеччини.

143 мешканці селища були учасниками бойових дій. Із них 121 отримав радянські нагороди, 72 мешканці не повернулося.

Після війни в колгоспі не було ні тракторів, ні коней. Весняно-посівну роботу проводили вручну.

У 1955-1956 роках провели зміцнення колгоспів Таловського і Шевиревського — їх об'єднали в один колгосп імені Леніна. Головою став Салтановський. У березні 1962 року на базі кількох колгоспів створений тваринницький радгосп «Мирний». До його складу як перше відділення ввійшов Таловський колгосп. У селищі також працювала Краснодонська птахофабрика, що спеціалізувалася на заготівлі яєць та пташиного м'яса.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення смт становило 1496 осіб, з них 4,55 % зазначили рідною мову українську, 94,85 % — російську, а 0,6 % — іншу[2].

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Сьогодні в селищі Талове працюють школа, лікарняна амбулаторія, клуб, пошта, сільська бібліотека, господарський та 3 продуктових магазини.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Братська могила радянських воїнів (біля школи).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 183, матеріали Н. Рижикової).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року, Київ-2013 — Державний комітет статистики України. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 26 жовтня 2013.
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]