Молодогвардійськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молодогвардійськ
Coat of Arms of Molodogvardijsk.png Flag of Molodohvardiysk.png
Герб Молодогвардійська Прапор Молодогвардійська
Fog in Molodogvardeysk.jpgШахта «Горіхівська»
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район Краснодонська міськрада
Рада Молодогвардійська міська рада
Код КОАТУУ 4411470400
Засноване 1954
Статус міста з 1961 року
Населення 22 937 (01.01.2017)[1]
Площа 28,8 км²
Густота населення 796 осіб/км²
Поштові індекси 94415—419
Телефонний код +380-6435
Координати 48°20′40″ пн. ш. 39°39′30″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 221 м
Відстань
Найближча залізнична станція Сімейкине Нове
До станції 3 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 65 км
 - автошляхами 40,7 км
До Києва
 - автошляхами 842 км
Міська влада
Адреса 94415, Луганська обл., Краснодонська міськрада, м. Молодогвардійськ, вул. Леніна, 13
Веб-сторінка Молодогвардіська міськрада
Міський голова Борисенко В'ячеслав Петрович

Commons-logo.svg Молодогвардійськ у Вікісховищі

Карта
Молодогвардійськ. Карта розташування: Україна
Молодогвардійськ
Молодогвардійськ
Молодогвардійськ. Карта розташування: Луганська область
Молодогвардійськ
Молодогвардійськ

Молодогвард́ійськ — місто в Луганській області, у складі Краснодонської міської ради.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Населення переважно працює на вугільних шахтах Холдингової компанії «Краснодонвугілля».

На території Молодогвардійська — 2 поштових відділення:

  • вул. Леніна, індекс 94415
  • кв. Кошового, індекс 94418

Географія[ред. | ред. код]

Загальна площа Молодогвардійська — 10 км². Довжина міста Молодогвардійська з півночі на південь — 3,2 км, зі сходу на захід — 2,7 км.

Місто розташоване в східній частині Донбасу, на відстані 4 км від Сорокине. Географічно відноситься до степової зони.

Історія[ред. | ред. код]

Виникнення міста зв'язане з початком промислового освоєння запасів коксівного вугілля у північно-західній частині Краснодонського геологічного району. Перші свердловини тут були пробурені в 1936 році. Широка розвідка вугільних пластів почалася в 1944 році. У 1949 році було закінчено розвідку пластів Атаманського комплексу для талівських шахт.

Одночасно з закладанням перших шахт виникло шахтарське селище. Спочатку тут будувалися одноповерхові будинки. Але бурхливий розвиток вугільної промисловості і широкий розмах шахтного будівництва обумовили швидке зростання селища. Рішення про будівництво міста Молодогвардійська було прийнято Міністерством вугільної промисловості СРСР у 1952 році. Взимку 1953 року були проведені геодезичні роботи з проектування міста на місцевості. А влітку 1954 року приступили до закладки вулиць. У 1955 році було закладено три чотириповерхових будинки і фундамент Палацу культури, а в 1957 році перших новоселів прийняли шість нових багатоквартирних будинків.

У 1959 році споруджуваному місту дана назва Молодогвардійськ на честь молодіжної підпільної організації часів Другої світової війни — «Молодої гвардії».

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення смт становило 25 654 особи, з них 10,88% зазначили рідною мову українську, 88,6% — російську, а 0,52% — іншу[2].

Економіка[ред. | ред. код]

Див. Вугільна промисловість України

Видобування кам'яного вугілля (ВАТ «Краснодонвугілля»):

  1. Шахта «Горіхівська»
  2. Шахта імені 50-річчя СРСР
  3. Шахта «Молодогвардійська»
  4. Шахта «Самсонівська-Західна»

Транспорт[ред. | ред. код]

Містом проходить E40М04.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Загальноосвітні навчальні заклади:[3]

  • Молодогвардійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7
  • Молодогвардійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10
  • Молодогвардійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21

Позашкільні навчальні заклади:[3]

  • Молодогвардійський центр дитячої творчості № 2
  • Дитячо-юнацька спортивна школа № 2

Дошкільні навчальні заклади:[3]

  • Дошкільний навчальний заклад № 12 «Світлячок»
  • Дошкільний навчальний заклад № 25 «Дюймовочка»
  • Дошкільний навчальний заклад № 27 «Ладусі»
  • Дошкільний навчальний заклад № 35 «Рябінушка»
  • Дошкільний навчальний заклад № 51 «Струмочок»

Література[ред. | ред. код]

  • Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  3. а б в Список установ освіти

Посилання[ред. | ред. код]