Теорема Лакса — Мільграма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Лакса — Мільграма — твердження у функціональному аналізі, що має широке застосування у теорії рівнянь в частинних похідних та числовому аналізі, зокрема при теоретичному обґрунтуванні методу скінченних елементів.

Твердження

[ред. | ред. код]

Нехай:

  • неперервною в
  • коерцивною в (іноді використовується термін -еліптичність):

Тоді існує єдиний елемент такий що рівність виконується для всіх

причому .

Доведення

[ред. | ред. код]

Для довільного відображення — обмежений лінійний функціонал на .

Тоді, за теоремою Ріса, існує єдиний з такий, що . Будемо писати

— обмежений лінійний оператор. Справді, лінійність:

і обмеженість:

Із умови коерцивності випливає, що:

На основі цієї нерівності і лінійності випливає:

зокрема при Відповідно є ін'єктивним відображенням. Також із цієї нерівності випливає, що образ оператора є замкнутим. Справді, якщо y належить замиканню образу оператора, то існує послідовність для якої у нормі гільбертового простору. Тоді є фундаментальною послідовністю і оскільки то теж є фундаментальною послідовністю. Із повноти гільбертового простору випливає, що збігається до деякого і тоді тобто .

Ба більше, сюр'єкція, бо інакше існував би елемент з ортогонального доповнення до (замкненого) образу Щоб знайти такий елемент потрібно взяти довільний і знайти що є найкращим наближенням до y на образі оператора A. Згідно теорії гільбертових просторів такий існує і єдиний, а є ортогональним до образу оператора A. Але тоді

протиріччя з

Нарешті, знову-ж таки з теореми Ріса,

але, завдяки бієктивності , ми можемо знайти єдиний елемент такий, що , а тоді

Також згідно теореми Ріса при цьому і також тому .

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]