Тихон (Покровський)

Архієпископ Тихон Александр Павлович Покровський
Архієпископ Волинський та Житомирський
6 березня 1882 — 15 квітня 1885
Попередник:	Димитрій (Муретов)
Наступник:	Палладій (Ганкевич)
Єпископ Саратовський та Царицинський
13 червня 1873 — 6 березня 1882
Попередник:	Іоаннікій (Руднєв)
Наступник:	Павло (Вільчинський)
Єпископ Ладозький, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
16 серпня 1871 — 13 червня 1873
Попередник:	Павло (Лебедєв)
Наступник:	Палладій (Ганкевич)
Єпископ Виборгський, вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
29 серпня 1869 — 16 серпня 1871
Попередник:	Павло (Лебедєв)
Наступник:	Палладій (Ганкевич)
Народження:	21 лютого 1821(1821-02-21) Тульська губернія, Російська імперія
Смерть:	16 квітня 1885(1885-04-16) (64 роки) Житомир
Прийняття монашества:	5 серпня 1869
Єпископська хіротонія:	14 вересня 1869

Архієпископ Тихон (в житті Олександр Павлович Покровський; *21 лютого 1821, Ушаково — †16 квітня 1885, Житомир) — церковний діяч Російської імперії. Єпископ Російської православної церкви, архієпископ Волинський та Житомирський.

Біографія

Народився 21 лютого 1821 в селі Ушаково Каширського повіту Тульської губернії в сім'ї священика.

Закінчив Тульську духовну семінарію. У 1843 році поступив в Санкт-Петербурзьку духовну академію.

19 квітня 1848, після закінчення академічного курсу зі ступенем кандидата і з правом магістра після дворічної вислуги, призначений учителем Олександро-Невського духовного училища.

12 листопада 1850 висвячений на священика Преображенської церкви.

17 квітня 1865 возведений у сан протоієрея.

3 липня 1869 призначений наглядачем Олександро-Невського духовного училища.

5 серпня 1869 після смерті дружини і двох дітей прийняв чернецтво. 6 серпня возведений у сан архімандрита.

14 вересня 1869 хіротонізований на єпископа Виборзького, другого вікарія Санкт-Петербурзької митрополії.

З 16 серпня 1871 — єпископ Ладозький, перший вікарій Санкт-Петербурзької митрополії.

13 липня 1873 призначений єпископом Саратовським і Царицинським.

Існуюче в Саратові Братство Святого Хреста преосвященний розширив відкриттям при цьому Братстві безкоштовної їдальні для бідних і установою духовно-просвітницької спілки. Відкриття відбулося 5 листопада 1877 і мало на меті сприяти поширенню релігійно-моральної освіти серед населення губернії шляхом влаштування публічних читань, співбесід, будівництва бібліотек, церковних шкіл і т. д.

У цьому ж році він заснував товариство взаємної допомоги від пожеж.

6 березня 1882 возведений у сан архієпископа Волинського і Житомирського з призначенням священноархимандритом Почаївської Успенської лаври.

У записках А. М. Мінха за 1882 запис: "Преосвященний Тихон виїхав з Саратова по ж. д. на місце нового призначення в Житомир. Проводи його були небувалі: величезна кількість народу, все вище чиновництво і духовенство, і військові провели його до вокзалу; по шляху був розставлений Іммертінскій полк, на вокзалі грала військова музика, дві версти народ біг за поїздом, прощаючись з владикою. "

Архієпископ Тихон був видатним церковним оратором, користувався славою захоплюючого проповідника, яку набув ще будучи священиком. Проповіді його були загальнодоступні, ясні і вимовлялися без жодної підготовки.

Він — постійний і старанний співробітник журналу «Духовна бесіда». Статті й ​​промови його були прості по стилю, без зайвої книжності, і доступні слухачу.

Був почесним членом Церковно-археологічного товариства.

Помер 16 квітня 1885 в Житомирі. Похований у Житомирському Преображенському соборі.

Твори

Поміщені в «Духовній Бесіді»: за 1862 рік:

• Невольное повиновение твари суете людской. Благие начатки и плоды в современных преобразованиях в России.
• Поучение по случаю заложения трехпрестольного храма в Колтовской. Празднование тысячелетия России в праздник Рождества Богоматери, за 1863 год
• Духа не угашайте.
• Общественная благотворительность в Санкт-Петербурге.
• Значение Православной Церкви в России, за 1864 год.
• Слепота телесная и слепота духовная. Житейские неудачи, за 1865 год.
• О христианской обязанности в отношении к болящим, за 1866 год.
• О происхождении физического зла на земле, за 1869 год
• Попечение об одежде, за 1870 год.
• Попечение святой Церкви о православных христианах в различных их нуждах и состояниях.
• Рѣчь при погребеніи протоіерея Александра Ѳеодоровича Орлова, сказанная 9 сентября 1870 года по совершеніи паннихиды.
• Речь Святейшему Синоду при наречении во епископа Выборгского // Христианское чтение. — СПб., 1869. — Ч. 2.
• О церкви, как матери всех православных христиан по долгу их назидания домашнего и общественного. — СПб., 1862.
• О последовании спасительному руководству света христианской веры // Христианское чтение. 1884. № 3-4. С. 284–296.

Посилання

• Тихон, в мире Александр Павлович Покровский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• http://old-saratov.ru/foto.php?id=299