Іоаннікій (Руднєв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрополит Іоаннікій
Ім'я при народженніІван Максимович Руднєв
Народився4 березня (20 лютого) 1826(1826-02-20)
с.Верхнє Скворче Тульської губернії
Помер7 (20) червня 1900(1900-06-20) (74 роки)
Київ
ПохованняКиєво-Печерська лавра
Країна Російська імперія
Діяльністьцерковний діяч
Alma materКиївська духовна академія
Суспільний стандуховенство
Титулмитрополит київський
Посадамитрополит Московський і всія Русі і митрополит
ПопередникПлатон (Городецький)
НаступникФеогност (Лебедєв)
Конфесіяправослав'я
Нагороди
орден Андрія Первозванного

Іоаннікій Руднєв (у світі Іван Максимович Руднєв; 4 березня (20 лютого) 1826(18260220) , Верхнє Скворче Тульської губернії — 7 (20) червня 1900, Київ) — російський церковний діяч, п'ятий росіянин на престолі митрополита Київського і Галицького (18911900) РПЦ. Ректор Київської духовної академії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у родині сільського дяка Новосильського повіту Тульської губернії.

1835–1839 та 1839–1845 навчався у Тульському духовному училищі та Тульській духовній семінарії.

Впродовж 1845–1849 років навчався у Київській духовній академії в Україні.

З 1849 року прийняв постриг і став викладачем Святого Письма у Академії. 1851 року став Магістром богослов'я, 1856 призначений інспектором Київської духовної академії.

1858 року призначений ректором семінарії, а наступного 1859 — ректором академії.

1860 р. був переведений на посаду ректора Санкт-Петербурзької духовної академії.

Єпископ Виборзький (1861–1864), Саратовський (1864–1868), архієпископ Нижньогородський (1873–1877), Екзарх Грузії (1877–1882). 1881 став членом Святійшого Синоду.

У 1882–1891 рр. — митрополит Московський і Коломенський.

30 листопада 1891 призначений митрополитом Київським.

Впродовж усього свого служіння виявив себе як чудовий проповідник, педагог та управлінець. Заснував три духовних видання — «Руководство для сельских пастырей», «Труды Киевской Духовной Академии» и «Миссионерское обозрение».

Помер у Голосіївський пустині, похований у Хрестовоздвиженській церкві Києво-Печерської Лаври.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Макаров Анатолий. Киевская старина в лицах. XIX век. К.,"Довіра", 2005.

Посилання

[ред. | ред. код]