Тортонський ярус
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Система/ Період |
Відділ/ Епоха |
Ярус/ Вік |
Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Четвертинний, Q | Плейстоцен, Q1 | Гелазький | молодше | |
| Неоген, N | Пліоцен, N2 | П'яченцький, N2pla | 2,58 | 3,60 |
| Занклійський ярус, N2zan | 3,60 | 5,33 | ||
| Міоцен, N1 | Мессінський, N1mes | 5,33 | 7,25 | |
| Тортон, N1tor | 7,25 | 11,63 | ||
| Серравалійський, N1srv | 11,63 | 13,82 | ||
| Лангійський, N1lan | 13,82 | 15,97 | ||
| Бурдігальський, N1bur | 15,97 | 20,44 | ||
| Аквітанський, N1aqt | 20,44 | 23,03 | ||
| Палеоген, |
Олігоцен, |
Хаттський, |
старіше | |
| Підрозділи неогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. | ||||
Тортонський ярус — верхній ярус середнього міоцену неогенової системи Західної Європи. Виділений у 1857 році швейцарським геологом Карлом Маєр-Еймаром[de] на півночі Італії. Представлений блакитними мергелями з глибоководною фауною молюсків. У Східній Європі йому відповідають караганський і конкський яруси. Назва походить від міста Тортона, Італія, область П'ємонт.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія лютого 2017 року) на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії
| ← |
|
|||||||
