Троїцьке (Нанайський район)
| село Троїцьке | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Троицкое | ||||
| ||||
.JPG)
| ||||
| Країна |  Росія
| |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Хабаровський край | |||
| Муніципальний район | Нанайський | |||
| Поселення | Троїцьке | |||
| Код ЗКАТУ: | 08228000001 | |||
| Код ЗКТМО: | 08628439101 | |||
| Основні дані | ||||
| Час заснування | 1862 | |||
| Населення | 5143 особи (2010[1]) | |||
| Поштовий індекс | 682350 | |||
| Телефонний код | +7 42156 | |||
| Географічні координати: | 49°26′27.000000098812″ пн. ш. 136°33′9.0000001000327″ сх. д. / 49.44083° пн. ш. 136.55250° сх. д. | |||
| Мапа | ||||
  Троїцьке  Троїцьке | ||||
|
| ||||
.png)
Тро́їцьке (рос. Троицкое) — село, центр Нанайського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Троїцького сільського поселення.
У червні 1859 року сім найбідніших сімей В'ятської губернії прибули на Далекий Схід, з них тільки три сім'ї залишилися освоювати нове місце. Серед переселенців були родини Городилових, Смирнових, Губанових. Вони оселилися поруч із нанайським стійбищем Долін. До кінця осені вздовж берега ланцюжком простягнулося 7 рублених будиночків. В 1860 році в селі було вже 29 селянських господарств. В 1861 році прибула нова група переселенців з В'ятської губернії.
В 1863 році тут поселились українці з Полтавської губернії[2].
Існує три версії походження назви села: три сім'ї були засновниками села; перші поселенці прибули на поселення в релігійне свято Трійцю; назва села перенесена з західних районів країни, де проживали переселенці.
На початку 1860-х років в Троїцькому жило 32 родини, а в 1910 році — їх вже понад півсотні. Спочатку поселенці займалися хліборобством і рибальством. Нанайці навчили переселенців промишляти кету. В 1867 році сталі займатися поштовим візництвом, а в 1872 році селяни повністю відмовилися від вирощування хліба через несприятливі погодні умови. Тепер головними заняттями жителів Троїцького стають полювання і рибальство.
Розповіді старожилів і архівні документи говорять про те, що до 1917 року весь житловий фонд села Троїцьке складався з дерев'яних будинків, збитих спільно кожній родині. Над річкою простягнулася вулиця Набережна довжиною 1 км. До кінця 1912 року побудували невелику школу, волостную контору, церква.
В 1914 році почалася Перша світова війна, і багато молоді чоловіки пішли на фронт. Після Лютневої революції вони повернулися додому, але незабаром почалася нова війна — Громадянська.
Троїцька волость була віддалена частиною Хабаровського повіту, і її віддаленість створювала хороші умови для дій партизан. Виниклі революційні підпільні групи входили в загін Д. І. Бойко-Павлова.
В 1929 році з місцевої церкви зробили клуб. Пізніше, в 1930-і роки, він згорів. На згарищі було збудовано будівлю міліції, але з часом її знесли. Відкривається школа, з'являються бібліотека, клуб, кінотеатр, виникають промислові підприємства. В 1928 році в Троїцькому відкривається перша лікарня, розрахована на 5 ліжок, де працює всього один лікар. Через чотири роки вона перетвориться в дільничну лікарню зі штатом 4 людини. В 1934 році починають свою роботу райздороввідділ і районна лікарня, розрахована вже на 15 стаціонарних місць. З 1934 року працює радіовузол, в цьому ж році в Троїцькому відкрилася перша пекарня.
У 1935 році виходить перший номер районної газети, одна сторінка якої друкувалася російською мовою, а інша — нанайською.
У 1938 році в Троїцькому відкрилася перша середня школа, яка розташовувалася в дерев'яній будівлі. І тільки через два з лишком десятиліття здається в експлуатацію типова цегляна будівля середньої школи № 1.
У 1939 році в селі відкрилася перша аптека, яка зараз займається постачанням лікарськими препаратами всіх медичних установ. У сімдесяті — вісімдесяті роки були зведені: обеліск полеглим односельцям (1973 р.) в парку Центру культури і дозвілля та стела «Дружби народів» (1984 р.). На честь 55-річчя закінчення Великої Вітчизняної війни в селі відкрита площа Перемоги, розбитий сквер з фонтаном.
Населення — 5143 особи (2010; 5725 у 2002[3]).
Національний склад (станом на 2002 рік):
- росіяни — 87 %
Доросле населення Троїцького трудиться в основному в бюджетних організаціях і на тих небагатьох підприємствах, які розташовані на його території, серед них Нанайський ШРБУ, нанайське дослідне лісове господарство, ЗАТ «Троїцький річковий порт», МУПТЕК, ТОВ «Житлобуд», підприємства системи споживчої кооперації.
На середину 2010-х мережа освітніх установ представлена: однією середньою школою, лісозаводською початковою школою, а також трьома дитячими дошкільними установами, центром позашкільної роботи, дитячою школою мистецтв. У селі функціонує філія ПТУ № 3 (в даний час є філією НВО ГОУ СПО «Хабаровський технічний коледж»). Філія училища займається підготовкою фахівців по чотирьох робочих спеціальностей: кухар-кондитер, продавець непродовольчих товарів, майстер столярно-теслярських і паркетних робіт, зварювальник. У 1996 році був утворений дитячий будинок для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків дошкільного віку на 25 місць.
Своє дозвілля жителі села проводять у Центрі культури та дозвілля. Серед закладів культури, розташованих у Троїцькому — краєзнавчий музей, відкритий в 1973 році; дитяча школа мистецтв, відкрита в 1970 році.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Зелений Клин (Український Далекий Схід) (PDF). http://diasporiana.org.ua/. с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2018. Процитовано 26 червня 2020.
- ↑ Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- На Вікімапії
- Реєстр адміністративно-територіальних одиниць Хабаровського краю
- Троїцьке в Вікімапія
- Сільське поселення «Село Троїцьке» на сайті Ради муніципальних утворень Хабаровського краю
|
Це незавершена стаття з географії Хабаровського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |