Координати: 14°57′ пд. ш. 144°33′ зх. д. / 14.95° пд. ш. 144.55° зх. д. / -14.95; -144.55

Тікей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тікей

Карта
Географія
14°57′ пд. ш. 144°33′ зх. д. / 14.95° пд. ш. 144.55° зх. д. / -14.95; -144.55
АкваторіяТихий океан
Група островівКінг-Джордж (острови)
Площа4 км²
Довжина3,9 км
Ширина1,7 км
Країна
 Франція
Адм. одиницяTakaroad
Населення0 осіб
Відкрито18 травня 1722
Тікей. Карта розташування: Франція
Тікей
Тікей
Тікей (Франція)
Мапа

CMNS: Тікей у Вікісховищі

Тікей, також відомий як Ману[1], Тікай і Тіку — острів у групі Туамоту у Французькій Полінезії. Тікей — це не типовий атол Туамоту, а окремий острів. Він завдовжки 3,9 км, завширшки 1,6 км, площа суходолу становить 4 км2. Найвища точка острова досягає 3 м над рівнем моря[2]

Географічно Тікей є частиною підгрупи островів Кінг-Джордж (Îles du Roi Georges), до якої входять Ахе, Маніхі, Такапото, Такароа і Тікей.

Тікей незаселений. Раніше люди проживали на острові й головне село називалося Терепорепо. Найближча земля — атол Такапото, лежить за 73 км на північний захід. Острів Тікей малодосліджений.

Історія

[ред. | ред. код]

Першим зареєстрованим європейцем, який прибув до Тікей, був голландський мореплавець Якоб Роггевен 18 травня 1722 року. Він назвав цей острів «Карлсхофф».

Російський мореплавець Отто фон Коцебу досяг Тікея у 1816 році. Він назвав його «Романзов», на честь головного спонсора його експедиції.

Адміністрація

[ред. | ред. код]

Тікеї належить до комуни Такароа, яка складається з острова Такароа, острова Тікеї та атолу Такапото.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Young, J.L. (1889). Names of the Paumotu Islands, with the old names so far as they are known. The Journal of the Polynesian Society. 8 (4): 264—268. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 21 вересня 2014.
  2. Dahl, prepared by the International Union for Conservation of Nature and Natural Resources, Commission on National Parks and Protected Areas ; in collaboration with the United Nations Environment Programme; based on the work of Arthur Lyon (1986). Review of the protected areas system in Oceania (вид. Sept. 1986.). Gland, Switzerland: IUCN. с. 203. ISBN 2880325099.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Список атолів (фр.)