Координати: 48°15′39″ пн. ш. 23°44′30″ сх. д. / 48.26083333° пн. ш. 23.74166667° сх. д. / 48.26083333; 23.74166667
Очікує на перевірку

Угольсько-Широколужанський буковий праліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Угольсько-Широколужанський буковий праліс
Буковий праліс Малої Угольки
Буковий праліс Малої Угольки
Буковий праліс Малої Угольки
48°15′39″ пн. ш. 23°44′30″ сх. д. / 48.26083333° пн. ш. 23.74166667° сх. д. / 48.26083333; 23.74166667
Країна Україна[1]
РозташуванняУкраїна Україна
Закарпатська область,
Тячівський район
Площабл. 9000 га
ОператорКарпатський біосферний заповідник
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО:Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи
Тип:природний
Критерії:IX
Регіон ЮНЕСКО:Європа і Північна Америка
Зареєстровано:2007  (31 сесія)
Місцерозташування Угольсько-Широколужанського букового пралісу
Місцерозташування Угольсько-Широколужанського букового пралісу
Угольсько-Широколужанський буковий праліс. Карта розташування: Закарпатська область
Угольсько-Широколужанський буковий праліс
Угольсько-Широколужанський буковий праліс (Закарпатська область)
Мапа

У́гольсько-Широколужа́нський бу́ковий пралі́с — найбільший у світі кластер букового пралісу, загальна площа якого становить близько 9000 га[2].

Розташований у межах Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника (Тячівський район, Закарпатська область, Україна). Частини цього букового пралісу перебувають під охороною ще починаючи з 1920-х років. У 1992 році букові праліси Угольсько-Широколужанського заповідного масиву внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, до якого у 2007 та 2011 роках були зараховані також інші букові праліси та старовікові букові ліси Європи[3].

Угольсько-Широколужанський буковий праліс є об'єктом активних наукових досліджень. У 2010 році було вперше проведено його статистичну інвентаризацію у рамках українсько-швейцарського наукового проекту[4]. Повторна інвентаризація, метою якої є виявлення змін у лісовому масиві, запланована на 2019 рік[5]. Крім того, починаючи з 2001 року тут проводяться дослідження на постійній моніторинговій дослідній ділянці прощею 10 га (200×500 м).

Результати статистичної інвентаризації

[ред. | ред. код]

Статистична інвентаризація Угольсько-Широколужанського букового пралісу була проведена в 2010 році на площі 10300 га лісу, з яких 8800 га представлені пралісами, а решта — природними лісами. Під час польових робіт було закладеного 314 кругових тестових ділянок площею 500 м², на яких були заміряні всі дерева діаметром 6 см і більше (всього 6779 дерев).

За матеріалами статистичної інвентаризації було встановлено, що:

  • дерева бука лісового (Fagus sylvatica L.) становили 97% всіх заміряних дерев;
  • вік найстаріших дерев становить близько 500 років;
  • найгрубшим було дерево в'яза шорсткого, діаметр якого становив 150 см;
  • найгрубше дерево бука лісового мало діаметр 140 см;
  • щонайменше 10 дерев бука лісового на 1 га мали діаметр 80 см і більше;
  • кількість живих дерев становить у середньому 435 шт./га, середня сума прощ поперечних перетинів — 36,6 м²/га, а середній запас — 582 м³/га;
  • запас відмерлої деревини (стоячої та лежачої) становить у середньому 163 м³/га;
  • вертикальна структура Угольсько-Широколужанського букового пралісу є переважно триярусною, а вікна в шатрі деревостану здебільшого мають площу, близьку до площі поперечного перетину крони переважаючого дерева[4].

Еколого-туристичні маршрути

[ред. | ред. код]

Відвідати Угольсько-Широколужанський буковий праліс дозволяють два екотуристичні маршрути:

  1. Буковими пралісами Малої Угольки, що веде також до найдовшої карстової печери Українських Карпат «Дружби» та вапнякової скелі «Карстовий міст».
  2. Буковими пралісами Великої Угольки, кульмінаційним пунктом якого є карстова печера Молочний Камінь.

Відвідування екотуристичних маршрутів Карпатського біосферного заповідника є платним.

Широколужанський буковий праліс
Широколужанський буковий праліс 
Вітровал у Широколужанському пралісі
Вітровал у Широколужанському пралісі 
Природне поновлення у буковому пралісі
Природне поновлення у буковому пралісі 
Відмерла деревина — запорука біорізноманіття
Відмерла деревина — запорука біорізноманіття 
Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці
Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці 
Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці
Постійна дослідна ділянка в Малій Угольці 

Панорама

[ред. | ред. код]
Угольсько-Широколужанський буковий праліс (панорама з Полонини Красна)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Брендлі, У.-Б.; Довганич, Я., ред. (2003). Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника. Бірменсдорф, Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів (WSL); Рахів, Карпатський біосферний заповідник (КБЗ). с. 192. ISBN 3-905621-09-6.
  3. Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe.
  4. а б Commarmot, B.; Brändli, U.-B.; Hamor, F.; Lavnyy, V., ред. (2013). Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. A Swiss-Ukrainian Scientific Adventure (англ.) . Birmensdorf, Swiss Federal Research Institute WSL; L’viv, Ukrainian National Forestry University; Rakhiv, Carpathian Biosphere Reserve. с. 69. ISBN 978-3-905621-53-2.
  5. Change inventory Uholka-Shyrokyi Luh.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника[недоступне посилання з липня 2019].
  2. Urwälder im Zentrum Europas. Ein Naturführer durch das Karpaten-Biosphärenreservat in der Ukraine.
  3. Virgin Forests of Uholka. Nature Guide to the Largest Virgin Beech Forest of Europe. A UNESCO World Heritage Site.
  4. Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe.
  5. Методичні вказівки зі статистичної інвентаризації Угольсько-Широколужанського букового пралісу.
  6. Карпатський біосферний заповідник.
  7. Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research WSL.

Джерела

[ред. | ред. код]