Дуга Струве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геодезична Дуга Струве
Struve Geodetic Arc *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Struve Geodetic Arc-fr.svgДуга Струве
59°03′28″ пн. ш. 26°20′16″ сх. д. / 59.05777799999999900° пн. ш. 26.337778000° сх. д. / 59.05777799999999900; 26.337778000
Країна

Білорусь Білорусь
Естонія Естонія
Латвія Латвія
Литва Литва
Молдова Молдова

Норвегія Норвегія
Росія Росія
Україна Україна
Фінляндія Фінляндія
Швеція Швеція

Тип Культурний
Критерії ii, iv, vi
Об'єкт № 1187
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 2005 (29 сесія)

Commons-logo.svg Дуга Струве у Вікісховищі

Дуга Струве  — мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів. Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.

Опорні точки данної мережі тріангуляції були марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбаними в скелях поглибленнями, залізними хрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Часто їх позначали цеглиною з пісковика, закладеною на дно ями, іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений до ями з бруковим камінням (брукняками)[1].

Два крайні геодезичні пункти, як найважливіші, позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Пам'ятник у Старій Некрасівці складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті. Його споруджено одразу по завершенню тригонометричних робіт.

Дугу виміряли з 1816 по 1855 рік на відстані від Фугленеса (в околицях Хаммерфеста біля мису Норд-Кап, Норвегія, 70° 40' 12" N, 23° 39' 48" E) до Старої Некрасівки в околицях Ізмаїла (Одеська область, 45° 19' 54" N, 28° 55' 41" E). Це дуга меридіану довжиною 2821,833 км і амплітудою 25° 20′ 08″.

У момент створення Дуга пролягала територією двох держав — Російської імперії та унії Швеції та Норвегії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав.

Історія[ред.ред. код]

Влітку 1816 року за дорученням Ліфляндського кооперативного та економічного товариства Василь Якович Струве проводить астрономо-геодезичні роботи по створенню карти Ліфляндії, які було завершено у 1819 році. Основні вимірювання виконувались за допомогою 8-дюймового секстанта; усі прилади для визначення висот і вимірювання базису були виготовлені за кресленнями, які відбивали його власні оригінальні ідеї. Це був підготовчий етап до значніших геодезичних проектів. В. Я. Струве розпочинає широтні градусні вимірювання в балтійських провінціях Росії, оскільки дещо специфічний горбистий ландшафт Ліфляндії виявився дуже привабливим для організації тріангуляційних пунктів. У 18221827 роках Струве здійснив тригонометричні вимірювання та астрономічні визначення території між пунктами на острові Готланд у Фінській затоці, та містом Якобштадт у Курляндії.

Після завершення градусних вимірювань у визначених межах В. Я. Струве вирішив продовжити їх далі на північ: через Фінляндію до Льодовитого океану. Приблизно в цей же час генерал-лейтенант К. І. Теннер паралельно здійснює градусні вимірювання в Курляндській та Гродненській губерніях. У 1828 році він з'єднав власну мережу з тією, яку вишиковував Струве у Ліфляндії. З 1830-го по 1841 рік за ініціативою Василя Яковича, але без його безпосередньої участі, було побудовано тріангуляції в Мінській, Волинській та Подільській губерніях, які з'єдналися з тріангуляційною мережею у Східній Прусії.

У першій половині 40-х років XIX століття здійснюються градусні спостереження у Бессарабії, а 1855 року було завершено всі польові роботи.

Інструменти[ред.ред. код]

Під час вимірів Струве користувався теодолітом роботи Рейхенбаха з Мюнхена, який був обладнаний 13 дюймовим горизонтальним та 11 дюймовим вертикальним кругами. Вони були розділені на 5' поділки, а відлік можна було прочитати за допомогою верньєра з точністю 4". Теннер мав у своєму розпорядженні 7 приладів від різних виробників. Це були два повторювальні круги, один з них: 13 дюймовий від Баумана, точність відліку якого 4", інший — 14,3 дюймовий від Траутона з точністю відліку 10"; також 12 дюймовий теодоліт Рейхенбаха (точність відліку 4"), 8 дюймовий астрономічний теодоліт Ертеля (точність відліку 10"), повторювальний теодоліт з 10 дюймовим кругом виробництва Етат-майора (точність відліку 5"), а також 2 інструмента Ертеля. Перші два з них давали можливість вимірювати вертикальні кути, за допомогою інших же Теннер та Струве вимірювали горизонтальні кути.[2]

Сучасність[ред.ред. код]

28 січня 2004 року Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Молдова й Україна звернулись у Комітет ЮНЕСКО зі світової спадщини з пропозицією затвердити 34 пункти Дуги Струве, які збереглися, як пам'ятку світової спадщини.

15 липня 2005 року на 29-й сесії Міжурядового комітету з охорони світової культурної і природної спадщини, що проходила в місті Дурбані (ПАР), було прийнято рішення про включення Дуги Струве в Список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Ланцюг дуги[ред.ред. код]

Норвегія[ред.ред. код]

Найпівнічніший пункт «Фугленес», Хаммерфест

Швеція[ред.ред. код]

Фінляндія[ред.ред. код]

Росія[ред.ред. код]

«Точка Z», о. Гогланд

Обидва російські тріангуляційні пункти розташовуються на невеликому острові Гогланд у Фінській затоці:

Естонія[ред.ред. код]

Латвія[ред.ред. код]

Литва[ред.ред. код]

Білорусь[ред.ред. код]

Геодезичний пункт Чекуцьк

На території Білорусі знаходився 31 пункт Дуги[3]. У 2001 році силами фахівців Білаерокосмогеодезії було знайдено 19 пунктів, закладених в період з 1825 по 1826 рік. Зі всіх 10 країн, по території яких проходила російсько-скандинавська дуга, тут знайдена найбільша кількість геодезичних пунктів. Включені в список ЮНЕСКО такі білоруські пункти[4]:

Інші пункти на території республіки:

  • Брестська область: «Белін астра», «Ополь», «Бездеж», «Велика Гать»;
  • Гродненська область: «Дергелі», «Тарасовці», «Путевичі», «Амальєнгоф», «Докудово», «Івьє», «Давкни», «Виднополь», «Лойци», «Дейбіси», «Конради»[5].

Молдова[ред.ред. код]

Раніше в Молдавії було 27 пунктів, по яких проводилися обміри для складання міжнародних карт. В наш час[Коли?] в країні залишилася лише один пункт в селі Рудь. Він знаходиться в яблуневому саду, за 300 метрів від автотраси Сороки — Атаки[6].

Україна[ред.ред. код]

Дуга Струве в нумізматиці[ред.ред. код]

Білорусь[ред.ред. код]

Монета «Дуга Струве». Аверс

29 грудня 2006 року Національний банк Білорусі ввів в обіг пам'ятні монети «Дуга Струве» номіналом 1 і 20 білоруських рублів. Випуск пам'ятних монет був присвячений важливій події для республіки Білорусь. У 2005 році 5 з 19 виявлених в Білорусі пунктів цієї щонайдовшої у світі дуги меридіана першої половини XIX століття були внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Монети відрізняються оригінальною формою.

На лицьовій стороні монет розташовані: вгорі зліва — рельєфне зображення Державного герба Республіки Білорусь, справа — напис: РЭСПУБЛІКА БЕЛАРУСЬ; у центрі — контурне зображення Республіки Білорусь і схема пунктів Дуги Струве на її території, внизу вказані проба сплаву і номінал — 20 РУБЛЕЎ на срібній і 1 РУБЕЛЬ — на мідно-нікелевій, а також на кожній монеті — рік чеканки.

На оборотній стороні монет розташовані: зліва — рельєфне зображення карти Європи, по якій проходить Дуга Струве, справа — зображення карти світу, під ним написи: ДУГА СТРУВЕ і її протяжність — 2880 км, по периметру монети дани назви країн, через які проходить Дуга Струве: НАРВЕГІЯ ШВЕЦЫЯ ФІНЛЯНДЫЯ РАСІЯ ЭСТОНІЯ ЛАТВІЯ ЛІТВА БЕЛАРУСЬ УКРАІНА МАЛДОВА. Вказана на монетах першого тиражу довжина 2880 км помилкова, реальна довжина Дуги — 2820 км. Монети з цією помилкою відразу перейшли в розряд раритетів. У частині тиражу, що залишилася, помилка була виправлена.

Молдова[ред.ред. код]

Реверс

15 червня 2009 року Національний банк Молдови ввів в обіг срібну пам'ятну монету «Геодезична арка Струве» із серії «Пам'ятники Молдови» номіналом 50 лей.

На аверсі монети в центрі — Герб Молдови; у верхній частині — цифра з позначенням року карбування; в нижній частині — напис «50 LEI»; по колу монети — заголовними буквами викарбувано напис «REPUBLICA MOLDOVA».

На реверсі — в центрі — карта Республіки Молдова, на якій розташована Геодезична арка Струве, геодезичний пункт Рудь та географічні координати, у верхній частині напис «RUDI»; У верхній частині, по колу монети — заголовними буквами викарбувано напис «ARCUL GEODEZIC STRUVE»[7].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. 1001 чудо світу(рос.)
  2. Butterfield A.D. 1906. A history of the determination of the figure of the earth from arc measurements. Davis Press, Worcester, Mass.
  3. Білоруська пошта(рос.)
  4. http://androld.blogspot.com(рос.)
  5. Туризм в Білорусі(рос.)
  6. http://www.ecology.md(рос.)
  7. Офіційний сайт Національного банку Молдови(рос.)

Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.