Університет Люм'єр Ліон 2
Університет Люм'єр Ліон 2 | |
---|---|
45.750833° пн. ш. 4.837222° сх. д. / 46° пн. ш. 5° сх. д. | |
Тип | університет[d] |
Країна | Франція |
Назва на честь | Огюст Люм'єр і Луї Жан Люм'єр |
Засновано | грудень 1969 |
Президент | Jean-Pierre Lassalled[1], René Girardd[2], Maurice Bernadetd[3], Philippe Lucasd[4], Michel Cusind[5], Eric Fromentd[6], Bruno Gelasd[7], Gilbert Puechd[8], Claude Journèsd[9], Olivier Christind[10][11], André Tirand[12], Jean-Luc Mayaudd[13], Nathalie Dompnierd[14][15] і Isabelle von Bueltzingsloewend[16] |
Студентів | 27 712[17] |
Приналежність | Ліонський університет |
Членство у | |
Випускники | Категорія: Студенти університету Ліон-2 |
Штаб-квартира | Ліон |
Сайт | univ-lyon2.fr |
Université Lyon 2 у Вікісховищі |
Університет Люм'єрів Ліон II (фр. L'université Lumière-Lyon-II) — французький державний університет в Ліоні. Це один із трьох університетів, що виникли внаслідок розколу Ліонського університету за законом Едгара Фора 1968 року.
У ньому навчаються близько 27 393 студентів у галузі гуманітарних наук, права та фінансів. Його девіз латинською мовою, вписаний у дворі бібліотеки на кампусі причалу — Inter folia fulget. Тим не менш, перший девіз, вписаний золотими літерами в тіні статуї Клода Бернарда в головному вході університету − лат. Scientia et Labore, що означає «Наука і робота».
Цей розділ статті ще не написано. |
У 1987 році заклад змінив назву на «Університет Люм'єр Ліон 2» на честь братів Люм'єр.
В університету є два кампуси:
- кампус Берге-дю-Рон (фр. Berges du Rhône), на березі Рона;
- кампус Порт де Альп (фр. Porte des Alpes), в Броні та Сен-Прієст.
Університет Люм'єр-Ліона-II є членом-засновником Ліонського університету, полюса досліджень та вищої освіти (фр. les pôles de recherche et d'enseignement supérieur, PRES) у Ліоні зі статусом громадської установи наукового співробітництва (фр. L’établissement public de coopération scientifique, EPCS), який був заснований наказом № 2007—386 від 21 березня 2007 р. і опублікований в офіційному журналі Франції[fr] від 22 березня 2007 року.
У 2015 році PRES ліонського університету був замінений співтовариством університету та установи університету Ліона[25] в додатку до закону про вищу освіту від 22 липня 2013 року.
В університеті є 6 відділів:
- Антропологія, соціологія та політологія — UFR ASSP
- Економіка та управління — UFR SEG
- Закон Джулі-Віктоар Дабьє — UFR DSP
- Час та території (Географія, історія, історія мистецтв та туризм) — UFR T&T
- Мови — UFR Languages
- Мовні науки та мистецтва — UFR LESLA
В університеті працює 6 інститутів :
- Комунікація — ІКОМ
- Ліонський інститут трудових досліджень — IETL
- Тренінг Союзу — IFS
- Психологія — PSYCHO
- Наука та практика у галузі освіти та навчання — ISPEF
- Університетський інститут технологій Люм'єр
Університет має міжнародний центр франкознавства (CIEF), який спеціалізується на мовній та культурній підготовці для нефранкомовної публіки, незалежно від того, здобувають вони вищу освіту чи ні.
Діють такі спільні магістерські програми подвійного диплома з ХНЕУ ім. Семена Кузнеця[26]:
- Бізнес-інформатика;
- Створення нових інноваційних підприємств;
- Туризм. Культурна спадщина. Дозвілля.
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2016 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
25188[27] | 25503[28] | 26437[29] | 27201[30] | 28124[31] | 28176[32] | 27806[33] | 27182[34] | 26681[35] | 27405[36] | 28309[37] | 27863[38] | 28704[39] |
- ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1971/03/02/m-jean-pierre-lassalle-a-lyon-ii_2469356_1819218.html
- ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1974/01/31/le-president-et-le-vice-president-de-l-assemblee-constitutive-de-l-universite-de-lyon-ii-demissionnent_2519300_1819218.html
- ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1974/03/22/les-deux-nouvelles-universites-de-lyon-ont-elu-leurs-presidents_2514209_1819218.html
- ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1979/04/07/m-philippe-lucas-est-elu-president-de-l-universite-de-lyon-ii_2766284_1819218.html
- ↑ https://www.lemonde.fr/archives/article/1986/02/18/m-michel-cusin-a-lyon-ii_2924523_1819218.html
- ↑ https://www.lemonde.fr/a-la-une/article/2012/01/24/le-systeme-actuel-est-un-non-sens-absolu_1633704_3208.html
- ↑ https://www.cairn.info/revue-les-temps-modernes-2006-3-page-653.htm
- ↑ https://www.lyonmag.com/article/8188/deux-candidats-a-la-presidence-de-lyon-2
- ↑ https://www.letudiant.fr/educpros/actualite/lyon-2-claude-journes-veut-sortir-son-universite-de-la-crise-institutionnelle.html
- ↑ https://www.lyonmag.com/article/8331/olivier-christin-nouveau-president-de-lyon-2
- ↑ https://www.20minutes.fr/lyon/372026-20091218-tiran-prend-renes-lyon-ii
- ↑ https://www.aefinfo.fr/depeche/279390-lyon-ii-andre-tiran-elu-president
- ↑ https://www.lyonmag.com/article/78604/universite-lyon-2-jean-luc-mayaud-renonce-a-un-deuxieme-mandat
- ↑ https://region-aura.latribune.fr/en-bref/2016-04-25/nathalie-dompnier-elue-presidente-de-l-universite-lyon-2.html
- ↑ https://www.aefinfo.fr/depeche/645107-universite-lumiere-lyon-ii-nathalie-dompnier-reelue-presidente
- ↑ https://www.univ-lyon2.fr/espace-presse-medias/cp-isabelle-von-bueltzingsloewen-elue-presidente-de-luniversite-lumiere-lyon-2
- ↑ Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche 2022 — MENJ, 2022. — P. 165. — 406 с. — ISBN 978-2-11-162578-5
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
- ↑ https://discovery.renater.fr/renater/
- ↑ https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
- ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ https://web.archive.org/web/20221123144401/https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
- ↑ https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
- ↑ Décret n° 2015-127 du 5 février 2015 portant approbation des statuts de la communauté d'universités et établissements « Université de Lyon ». 5 février 2015. Процитовано 2 червня 2019.
- ↑ Le Système éducatif en Ukraine. lenegociantplus.com (французькі) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- ↑ Jean-Richard Cytemann, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2001, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-092136-6, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Jean-Richard Cytemann, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2002, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-092152-8, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2003, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-093455-7, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2004, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-094345-9, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Claudine Peretti, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2005, Imprimerie nationale, P., ISBN 2-11-095390 X, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2006, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2007, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2008, Imprimerie nationale, P., consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Daniel Vitry, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2009, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097805-9, consulté sur www.education.gouv.fr le 10 août 2010
- ↑ Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2010, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097819-6, consulté sur www.education.gouv.fr le 17 septembre 2010
- ↑ Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2011, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-097810-3, consulté sur www.education.gouv.fr le 2 septembre 2011
- ↑ Michel Quéré, Repères et références statistiques sur les enseignements, la formation et la recherche, édition 2012, Imprimerie moderne de l'Est, P., ISBN 978-2-11-099368-7, consulté sur www.education.gouv.fr le 30 août 2012
- ↑ https://www.univ-lyon2.fr/medias/fichier/sise2017-effectifs-15-janvier-vf-2017-04-14_1492523109823-pdf?INLINE=FALSE[недоступне посилання]
- Françoise Bayard et B. Comte, L'Université Lyon 2, 1973—2004, Presses universitaires Lyon, Lyon, 2004
- Agence d'Évaluation de la Recherche et de l'Enseignement Supérieur (AERES) (2010). AERES-S1-Université Lyon2, rapport d'évaluation (фр.). с. 40.
Це незавершена стаття про Францію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |