Університет ім. Карла фон Осецького
| Університет ім. Карла фон Осецького | |
| Дата створення / заснування | 1973 |
|---|---|
 | |
 | |
| Приналежність | Асоціація університетів Європи |
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Ольденбург |
| Член у | Німецька дослідницька мережаd[1], German Rectors' Conferenced[2], German University Sports Federationd[3], Асоціація університетів Європи[4], Informationsdienst Wissenschaftd[5], Q1978997? і German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[6] |
| Кількість осіб, що навчаються | 15 899[7] |
| Кількість працівників | ▲2742 осіб (1 грудня 2019)[7] |
| Бюджет | 224 300 000 € |
| Префікс маршрутизації IPv6 | 2001:638:705::/48[8] |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 1827, 267, 307, 316 і 349 |
| Точка доступу API | idp.uni-oldenburg.de/idp/shibboleth |
| Категорія працівників | d |
 | |
| Офіційний сайт(нім.) | |
 Університет ім. Карла фон Осецького у Вікісховищі | |
53°8′52.000800100009″ пн. ш. 8°10′55.999200099998″ сх. д. / 53.14778° пн. ш. 8.18222° сх. д.
Університет ім. Карла фон Осецького — державний університет в м. Ольденбург (Нижня Саксонія, Німеччина).
Заснований у 1973 р. З 1991 р. носить ім'я німецького публіциста, антифашиста, лауреата Нобелівської премії миру (1935) Карла фон Осецького.
У структурі університету шість факультетів[1]: І — освітні та соціальні науки
ІІ — інформатика, економіка і право
ІІІ — мовознавство і культурологія
IV — гуманітарні і суспільні науки
V — математика і природничі науки
VI — медицина та науки про здоров'я
В університеті навчається понад 15000 студентів і працює понад 2500 співробітників.
Університет займає активну проукраїнську позицію[2], підтримує українських науковців і студентів.
Українську мову викладають в інституті славістики як додаткову слов'янську мову[3]. Курси української мови було запроваджено з ініціативи проф. Ґерда Гентшеля на початку 2000-х років. Лекторами з української мови у різні роки були Світлана Адаменко, Олеся Палінська, Леся Кочубей, Марія Братусь, Олена Смолянінова-Каро.
Також в інституті славістики проводять дослідницькі проекти під керівництвом проф. Ґ. Гентшеля, пов'язані з україністикою, зокрема:
- Морфологічна нерегулярність в «актуальних» контактних ідіомах північнослов'янських мов[4] (2009—2014, науковий співробітник — д-р Томас Менцель)
- Мандрівні слова: шлях німецьких запозичень через польську до східнослов'янських мов[5] (2013—2016, Забіне Андерс-Марновскі, д-р Святлана Теш, д-р Петер Майєр)
- Варіативність і стабільність у змішаному субстандарті: суржик[6] (2014—2019, д-р Анастасія Райс, д-р Олеся Палінська)
- Гібридизація з двох сторін: українсько-російське і російсько-українське змішування кодів у контексті (соціо)лінгвістичної ситуації на півдні України вздовж узбережжя Чорного моря[7] (з 2019, д-р Олеся Палінська).
В рамках проектів Інститут славістики співпрацює з низкою наукових інституцій в Україні, зокрема Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні, Інститутом українознавства ім. Крип'якевича, Львівським національним університетом ім. І. Франка.
Студенти і співробітники українського походження беруть активну участь у проведенні щорічного міжкультурного фестивалю «Internationaler Sommerfest», де представляють українську кухню та музичну культуру.
- ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
- ↑ https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
- ↑ https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://idw-online.de/de/institution24
- ↑ https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
- ↑ а б https://uol.de/zahlen-fakten
- ↑ https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=2001:638:705::/48&type=inet6num