Усідзіма Міцуру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Усідзіма Міцуру
яп. 牛島満
Народився 31 липня 1887(1887-07-31)[2][3]
Каґошіма, Японія
Помер 22 червня 1945(1945-06-22)[1][2][3] (57 років)
·колота рана
Країна  Японія[4]
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Вища військова академія армії Японії і Tsurumaru High Schoold
Учасник Друга світова війна, Сибірська інтервенціяd і Японсько-китайська війна
Роки активності з 1908
Військове звання генерал-лейтенант
Нагороди
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Тайсьо
Медаль члена Японського Червоного Хреста Військова медаль 1918-1920
Медаль Перемоги (Великобританія)
Медаль Перемоги (Великобританія)
Медаль Китайського інциденту 1931 Медаль Китайського інциденту 1937
Орден Священного скарбу 1 класу Орден Священного скарбу 4 класу Орден Золотого шуліки 1 класу
Орден Золотого шуліки 4 класу Орден Вранішнього сонця 1 класу Орден Вранішнього сонця 3 класу
Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія» Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію

Усідзіма Міцуру (яп. 牛島満 Усідзіма Міцуру?, 18871945[5])  — японський військовий діяч, генерал-лейтенант Імператорської армії Японії. Командував японськими сухопутними силами в битві за Окінаву.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Кагосіма. У 1908 році закінчив Військову академію Імператорської армії, а в 1918 році — Вищу військову академію. Під час громадянської війну в Росії служив в штабі японських інтервенційних сил у Владивостоці. Після повернення до Японії кілька років викладав в піхотному училищі. У 1924 році отримав звання майора, в 1930 — полковника.

У 1932—1933 роках — директор військової школи в Тояма. З 1936—1937 роках командував полком. У 1937 році отримав звання генерал-майора; в 1937—1939 роках командував бригадою і брав участь в битві за Нанкін. У серпні 1939 року став генерал-лейтенантом. У 1939—1941 роках командував 11-ю дивізією. З листопада 1941 року — комендант Військової академії. Незабаром в Академії сталася пожежа, що викликало гнів Тодзьо; Усідзіма повністю взяв на себе відповідальність і не дозволив посилати своїх підлеглих на фронт через проблеми з пожежною безпекою[6]. У 1942 році Усідзіма командував дивізією і брав участь у військовій операції в Бірмі. У травні 1943 року призначений командувачем японськими військами на Іводзімі. З серпня 1944 року — командувач 32-ю армією на Окінаві.

Отримавши наказ утримати острів за всяку ціну, Усідзіма створив на Окінаві прекрасну систему оборони (використавши рельєф місцевості і звівши ряд укріплень). Йому вдалося поступово збільшити гарнізон острова до близько 100 тисяч осіб.

1 квітня 1945 року американське командування висадило на Окінаву 285 тисяч солдат, маючи при цьому абсолютну перевагу в техніці і авіації.

Спочатку Усідзіма вибрав оборонну тактику, але начальник штабу 32-ї армії генерал-лейтенант Тьо Ісаму переконав його провести дві контратаки 13 квітня і 3 травня, які закінчилися невдало і привели до величезних втрат. Усідзіма з успіхом використовував в обороні літаки, пілотовані камікадзе. Вичерпавши всі можливості до опору 23 червня Усідзіма зробив ритуальне самогубство разом з Тьо і 7 офіцерами штабу. В цей же день американці завершили окупацію острова.

Нагороди[ред. | ред. код]

Японська імперія[ред. | ред. код]

Маньчжурська держава[ред. | ред. код]

  • Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
  • Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.upenn.edu/gazette/0913/elsewhere.html
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в TracesOfWar
  4. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/620323/Ushijima-Mitsuru
  5. The War: Okinawa (англ.). PBS. сентябрь 2007. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 9 вересня 2009.
  6. George Feifer. Japanese Leadership // The Battle of Okinawa: The Blood and the Bomb. — Globe Pequot, 2001. — С. 74. — ISBN 1585742155.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]