Фальський Всеволод Степанович

Фальський Всеволод Степанович
Народився	7 березня 1886(1886-03-07) або 8 березня 1887(1887-03-08) Lošycad, Мінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	не раніше 1927
Громадянство	Російська імперія  Білоруська Народна Республіка  Радянська Соціалістична Республіка Білорусі  Білоруська РСР
Діяльність	політик, громадський діяч, актор, діяч культури, театральні професії
Фальський Всеволод Степанович у Вікісховищі

Всеволод Степанович Фальський (біл. Усевалад Сцяпанавіч Фальскі; *7 березня 1886(18860307) ці 8.3.1887 — ?) — білоруський громадсько-політичний, державний та культурний діяч, актор; один з творців білоруського професійного театру.

Біографія

Народився у селі Лошиця Мінського повіту Мінської губернії (тепер — в межах Мінська). Закінчив три курси Лісового інституту в Петербурзі. У 1906 році долучився до білоруського руху. Протягом 1915—1918 років брав участь в організації та був головою Першого товариства білоруської драми і комедії, Мінського товариства працівників мистецтва. Був одруженим.

Виконавець головних ролей в спектаклях «Палінка» Янки Купали, «Пошилися в дурні» М. Кропивницького, «Модний шляхтич» К. Каганця, «Безневинна кров» В. Голубка та інші. Бів членом Мінського відділення Білоруського товариства допомоги потерпілим від війни, замісником голови Білоруського національного комітету у Мінську, представником Білоруської ради на Демократичній нараді 1917 року. На Загальнобілоруському з'їзді був одним з лідерів лівого крила. З серпня 1918 — в Москві, брав участь у створенні білоруської секції РКП(б). Очолював комісаріат закордонних справ Тимчасового робочо-селянського уряду Білорусі (січень 1919). У 1919 двічі арештований радянською владою. Під час польської окупації Білорусі (1919—1920) замісник начальника району з експлуатації лісів. У 1921 — замісник голови відділу мистецтв, вчений секретар Академічного центру Наркомата освіти БРСР. З 3-го вересня 1921 року арештований та засуджений до 5 років ув'язнення у смоленській каторжній в'язниці. З 1923 діловод робфаку при Смоленському університеті. З 1925 жив у Києві, працював директором драматичного театру імені Марії Заньковецької, листувався з Інбілкультом. Реабілітований Військовою прокуратурою Республіки Білорусь 6-го серпня 1996.

Література

• Селяменеў В., Скалабан В. Тры лісты Усевалада Фальскага // Тэатральная творчасць. 1996. № 6.
• Гесь А. «Выслаць за межы Беларусі…» // Палітычныя рэпрэсіі на Беларусі ў XX ст. Мн., 1998.
• Скалабан В. Беларусь і Украіна: разам да незалежнасці // Спадчына. 1998, № 1.