Фархадська ГЕС
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2019) |
| Фархадська ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 40°13′19″ пн. ш. 69°09′41″ сх. д. / 40.22194444° пн. ш. 69.16138889° сх. д. | |
| Країна |  Узбекистан |
| Стан | діюча |
| Річка | Сирдар'я |
| Каскад | Сирдар'їнський каскад |
| Початок будівництва | 1943 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1948 – 1949 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 126 МВт |
| Середнє річне виробництво | 474 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 30,3 (Каплан), 32,5 (Френсіс) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан + Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 ЛМЗ ПЛ-587-ВМ-400 + 2 Dominion Engineering Work |
| Витрата через турбіни | 4х115 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Уралелектроапарат СВ 570/145-32 + 2 Westinghouse |
| Потужність гідроагрегатів | 2х30 + 2х33 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна + бетонна |
| Висота греблі | 28 м |
| Довжина греблі | 450 + 120 м |
| ЛЕП | 110 + 35 |
| Власник | Узбекгідроенерго |
  Фархадська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Фархадська ГЕС – узбецька гідроелектростанція на території Таджикістану[1]. Знаходячись між Кайраккумською ГЕС (вище по течії у Таджикистані) та Шардаринською ГЕС (Казахстан), входить до складу каскаду на річці Сирдар'я, що тече до Аральського моря.
В межах проекту річку перекрили комбінованою греблею висотою 28 метрів, яка включає земляну ділянку довжиною 450 метрів та бетонну секцію з водопропускними шлюзами довжиною 120 метрів. Гребля утворила витягнуте на 46 км водосховище з площею поверхні 48 км2 та об’ємом 350 млн м3, в якому припустиме коливання рівня в діапазоні лише 1 метр. За час експлуатації фактичний об’єм водойми внаслідок нанесення осадів скоротився до 10 разів.
Зі сховища по лівобережжю прямує дериваційний канал, котрий постачає воду не лише гідроелектростанції, але й зрошувальним системам. Через 13,6 км від початку він розгалужується три, при цьому у правий – найнижчий з-поміж них – ресурс потрапляє через водозабірну споруду та машинний зал Фархадської ГЕС. Зв'язок між останніми забезпечують чотири напірні водоводи довжиною по 68 метрів з діаметром 6,5 метра.
Основне обладнання станції складають дві турбіни типу Каплан потужністю по 30 МВт, які використовують напір у 30,3 метра, та дві турбіни типу Френсіс потужністю по 33 МВт, котрі працюють при напорі у 32,5 метра. Фактична багаторічна виробітка станцією електроенергії становить 474 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода потрапляє до відвідного каналу, на якому через 5,5 км знаходиться розгалуження. Звідси ресурс може спрямовуватись на зрошення або скидатись до річки по ще одній ділянці каналу довжиною 4 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 110 кВ та 35 кВ.
- ↑ Putz, Catherine. Uzbekistan Reportedly Completes Demining Work on Tajik Border. thediplomat.com (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.