Аральське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аральське море
Аральське море
Аральське море в 1989 році (зліва) і 2014 (праворуч)
45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. / 45.00000; 59.94722Координати: 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. / 45.00000; 59.94722
Розташування
Країна Flag of Kazakhstan.svg Казахстан
Flag of Uzbekistan.svg Узбекистан
Flag of Afghanistan.svg Афганістан
Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан
Flag of Tajikistan.svg Таджикистан
Розташування Казахстан, Узбекистан (Центральна Азія)
Геологічні дані
Тип Безстічна область
Розміри
Площа поверхні 17 160 км² (2004),
28 687 км² (1998),
68 000 км² (1960) км²
Висота над р. м. 31 м
Басейн
Вливаються річки Амудар'я, Сирдар'я
Площа басейну 690 000 км²
Країни басейну Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан
Інше
Міста та поселення (Арал)
Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років
Аральське море is located in Казахстан
Аральське море
Аральське море
Аральське море (Казахстан)

CMNS: Аральське море на Вікісховищі

Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне, солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на території Казахстану й Узбекистану.

Від початку 1960-х рівень моря сильно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро); зараз озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2 345 км². Найбільші острови: Кугарал, Відродження, Барса-Кельмес.

Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з крутими обривами—чинками висотою до 100–150 м. Східний і південний береги низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила З м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї і Сирдар'ї, які його живлять. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання озера.

Солоність Аральського моря становила 10-11‰ (проміле). Північна частина Аральського моря взимку замерзала.

Судноплавство тривало близько 7 місяців.

В Аральсьскому морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 350 тис. центнерів. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Як не дивно, але зараз в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби, хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері окрім мікроорганізмів не залишиться.

Карту Аральського моря вперше склав О. І. Бутаков, в експедиції якого брав участь Т. Г. Шевченко, який дав низку зарисовок Аральського моря. Акишев А. О. першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Казахстан Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Узбекистан Це незавершена стаття з географії Узбекистану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.