Аральське море

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аральське море
Аральське море
Аральське море 1989-го (ліворуч) і 2014-го (праворуч)
45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. / 45.00000; 59.94722Координати: 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. / 45.00000; 59.94722
Розташування
Країна Flag of Kazakhstan.svg Казахстан, Flag of Uzbekistan.svg Узбекистан, Flag of Afghanistan.svg Афганістан, Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан і Flag of Tajikistan.svg Таджикистан
Регіон Казахстан
Розташування Казахстан, Узбекистан (Центральна Азія)
Геологічні дані
Тип Безстічна область
Розміри
Площа поверхні 17 160 км² (2004),
28 687 км² (1998),
68 000 км² (1960) км²
Висота 31 м м
Басейн
Вливаються річки Амудар'я, Сирдар'я
Площа басейну 690 000 км² км²
Країни басейну Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан
Інше
Міста та поселення (Арал)
Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років
Аральське море. Карта розташування: Казахстан
Аральське море
Аральське море
Аральське море (Казахстан)

Аральське море у Вікісховищі?

Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне, солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану.

Із початку 1960-х рівень моря сильно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро); зараз озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2 345 км². Найбільші острови: Кугарал, Відродження, Барса-Кельмес.

Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з крутими обривами—чинками висотою до 100–150 м. Східний і південний береги низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила З м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї і Сирдар'ї, які його живлять. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря.

Солоність Аральського моря становила 10-11‰ (проміле). Північна частина Аральського моря взимку замерзала.

Судноплавство тривало близько 7 місяців.

В Аральсьскому морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 350 тис. центнерів. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Як не дивно, але зараз в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби, хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері окрім мікроорганізмів не залишиться.

Карту Аральського моря вперше склав О. І. Бутаков, в експедиції якого брав участь Т. Г. Шевченко, який дав низку зарисовок Аральського моря. Акишев А. О. першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]