Феофан Бабицький
Феофа́н Баби́цький (зг. 1593) — руський (український) церковний діяч Православної Церкви в Речі Посполитій. Архімандрит дорогобузький.
Феофан Бабицький | ||
| ||
---|---|---|
1593 | ||
Підданство: | Польська Корона | |
Релігія: | православ'я | |
Рід: | Бабицькі |
Феофан Бабицький відомий, як архімандрит дорогобузький, настоятель Успенського монастиря в Дорогобужі. Походить зі шляхетського роду Бабицьких гербу Лодзя. Згадується в актах луцьких гродських книг у січні та червні 1593 року, а зокрема у його позовах до державці Дорогобужа пана Криштофа Лодзінського через сваволю підданих останнього.[1] Діяльність архімандрита Феофана припадає на період панування тут воєводи київського та маршалка землі волинської Василя-Костянтина князя Острозького, якому на той час належало містечко Дорогобуж, замок та монастир. Самому монастирю в цей час належали містечко Дорогобуж, село Монастирець та село Іллін зі ставком.
Дмитро Овсіюк (Київ, Україна) Монастирі Волинської Єпархії за матеріалами “Волынских Епархиальных Ведомостей”
- ↑ Дмитро Овсіюк. Монастирі Волинської Єпархії за матеріалами “Волынских Епархиальных Ведомостей” (українська) . Київ. с. 166.