Франц Савич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франц Савич
Народився1815
Vialiacičyd, Пінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер1845 або 1846
Іванопіль, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
ПохованняОстрожок
Країна Російська імперія
Діяльністьпубліцист, поет
Alma materQ126609775? і Імператорська Віленська медико-хірургічна академія
Знання мовпольська, білоруська і українська

Франц Андрійович Савич (близько 1815, с. Велятічи Пінського повіту Мінської губернії — 1845, Янушпіль Житомирського повіту Волинської губернії) — поет, публіцист, революційний демократ. Писав польсько-білорусько-українською мішанкою[1].

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Свою діяльність сам Савич характеризував так: «Займався трохи літературою, писав вірші й прозу». Зберігся лише один її вірш — «Там блізко Пиньска…» (поліським діалектом української мови). Відомі його твори: статут Демократичного суспільства «Принципи демократизму», прокламація «Зауваження про моральну війні народу з деспотизмом», автобіографічні «Сповідь» і мемуари.

Твори Савича були опубліковані в таких виданнях:

  • Pamiкtnik… // Heleniusz E. Wspomnienia lat minionych. — T. 2. — Krakyw, 1876.
  • Tam blizko Pinska // Pawiowicz E. Wspomnienia z nad Wilji i Niemna. — 3 wyd. — Lwyw, 1895.
  • Дзе ж тое шчасце падзелася?.. // Беларуская літаратура ХІХ стагоддзя: Хрэстаматыя. — Мн., 1971.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Леонюк В. Савич Франц // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 270. — ISBN 966-95063-0-1.

Посилання

[ред. | ред. код]