Фронт за перемогу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фронт за перемогу

Frente para la Victoria
Країна Аргентина
Голова партіїКрістіна Фернандес де Кіршнер
ЗасновникНестор Кіршнер
Дата заснування2003
Дата розпуску2017
Штаб-квартираБуенос-Айрес, Аргентина
ІдеологіяПеронізм
Кількість членів 153 000
Офіційний сайтfrenteparalavictoria.org

Фронт за перемогу (ісп. Frente para la Victoria, PJ) — лівопопулістська пероністська політична партія в Аргентині, виборчий альянс, хоча формально є частиною Хустисіалістської партії[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Була заснована президентом Нестором Кіршнером (2003—2007) та його дружиною (президент з 2007 року), обидва політики лівих поглядів.[2] Після смерті у 2010 році Нестора Кіршнера, партію очолила його дружина Крістіна Кіршнер.[3]

Через внутрішні суперечності з приводу лідерства в партії, Хустисіалістська партія не брала участі у виборах 2003 року, й тоді Нестор Кіршнер заснував свою партію Фронт за перемогу, щоб узяти участь у президентських виборах.[4] Під час виборів 2005 року партія Фронт за перемогу здобула 127 місць у парламенті (при загальній кількості місць 257) і 24 місця у Сенаті (при загальній кількості місць 72), отримавши таким чином більшість в обох палатах парламенту.[5]

На виборах 2007 року Фронт за перемогу створив політичний альянс. Кандидат від партії Крістіна Кіршнер здобула перемогу у першому турі, отримавши 45,29% голосів виборців, проти 22% у її найближчої суперниці (Еліси Карріо від партії Громадянська коаліція). Під час парламентських виборів 2009 року Фронт за перемогу втратив більшість в обох палатах, здобувши тільки 30,80% голосів виборців, таким чином, він стає партією меншості у парламенті, випереджаючи тільки партію Громадянська коаліція.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Argentina: Voter apathy delivers Fernandez victory. Green Left Weekly. 9 листопада 2007. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012.
  2. Analysis: Latin America's new left axis. BBC Online. 18 квітня 2006. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012.
  3. Barrionuevo, Alexei (30 червня 2009). Governing party gets a drubbing in Argentina (fee to read article). International Herald Tribune. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 18 березня 2012.
  4. Tobar, Hector (28 квітня 2009). Ex-chief leads in Argentine elections. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 18 березня 2012.
  5. Carr, Adam. Legislative election of 2005. Election Archive. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 18 березня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]