Фірсов Дмитро Борисович
Фірсов Дмитро Борисович | |
---|---|
Лейтенант | |
Загальна інформація | |
Народження | 5 січня 1980 Грузія |
Смерть | 6 березня 2020 (40 років) Кримське |
Псевдо | «Фірс» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014-2020 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Дмитро Борисович Фірсов (5 січня 1980 — 6 березня 2020) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Дмитро Фірсов народився 5 січня 1980 року в Грузії, в родині військовослужбовців. Згодом сім’я переїхала в Донецьк.
Після початку російської агресії він фактично одразу взяв до рук зброю й пішов обороняти рідну землю. Спочатку був добровольцем у батальйоні «Донбас», допомагав евакуйовувати українських бійців з іловайського котла. А за кілька місяців перейшов у 93-тю бригаду, яка стала для нього рідним домом у прямому й переносному сенсі. Адже у графі “домашня адреса” він зазначав номер військової частини.
Загинув 6 березня 2020 року під час виконання бойового завдання поблизу с. Кримське (Новоайдарський район на Луганщині) внаслідок підриву БМП на закладеному вибуховому пристрої. Ще троє військовослужбовців отримали мінно-вибухові травми.
9 березня 2020 року похований на Алеї Слави міського кладовища Вінниці.
Залишились дружина та син.
- Указом Президента України № 671/2015 від 1 грудня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».[1]
- Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України».
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту».
- Нагороджений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
- Указом Президента України № 601/2020 від 29 грудня 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
- ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2015 року № 671/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 29 грудня 2020 року № 601/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
- Фірсов Дмитро Борисович [Архівовано 5 січня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- 12 загиблих героїв березня 2020-го: згадаймо їхні обличчя [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] // Новинарня
- Показував з ДАПу свою квартиру в Донецьку: попрощалися із загиблим «кіборгом» Дмитром Фірсовим [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода
- У Вінниці попрощалися із загиблим на Донбасі воїном Дмитром Фірсовим (ФОТО, ВІДЕО) [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 5 січня
- Народились 1980
- Померли 6 березня
- Померли 2020
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені медаллю «За жертовність і любов до України»
- Нагороджені знаком «За оборону Донецького аеропорту»
- Нагороджені нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Грузії
- Поховані на Центральному цвинтарі (Вінниця)