Храм Радга-Крішна (Лондон)
| Храм Радга-Крішни | |
|---|---|
 Вівтар храму з божествами «Шрі Шрі Радха-Лондонішвара». | |
| 51°30′57″ пн. ш. 0°07′58″ зх. д. / 51.51585000002777548° пн. ш. 0.132800000028° зх. д.Координати: 51°30′57″ пн. ш. 0°07′58″ зх. д. / 51.51585000002777548° пн. ш. 0.132800000028° зх. д. | |
| Тип споруди | індуїстський храм і релігійна організація |
| Розташування | Велика Британія, Лондон |
| Початок будівництва | 1969 |
| Належність | вайшнавізм |
  Храм Радга-Крішна (Лондон) (Велика Британія) | |
 | |
 Храм Радга-Крішна у Вікісховищі | |
Храм Радга-Крішни в Лондоні (англ. The Radha-Krishna Temple) — індуїстський крішнаїтський храм Міжнародного товариства свідомості Крішни (ІСККОН) в лондонському кварталі Сохо. Храм, присвячений Радзі і Крішні,[1] був заснований в 1969 року учнями Бхактіведанти Свамі Прабхупади з фінансовою підтримкою Джорджа Харрісона. Це був перший храм Радгі-Крішни у Європі. Храм є місцем поклоніння для тисяч британський індуїстів.[1]
У 1969 році кришнаїти Храму Радгі-Крішни в Лондоні разом з Джорджем Харрісоном створили музичний колектив Radha Krishna Temple, що випустив перший в історії музики поп-альбом санскритських мантр The Radha Krsna Temple і два хіт-сингла — «Hare Krishna Mantra» і «Govinda».
Історія[ред. | ред. код]
Храм був відкритий в 1969 році американськими кришнаїтами — учнями Бхактіведанти Свамі Прабхупади з фінансовою підтримкою Джорджа Харрісона. У тому ж році, під час свого першого візиту до Великої Британії, Прабхупада провів у храмі урочистий обряд установки божеств Радгі-Крішни,[1] яким він дав ім'я "Шрі Шрі Радга-Лондонішвара ".
Спочатку храм розташовувався в квартирі в житловому кварталі в центрі Лондона за адресою 7 Bury Place.[1] На початку 1970-х років в муніципальний рада стали надходити скарги від сусідів на шум від проведених в храмі ритуалів і на незручності через велику кількість вірян, що приходили в храм.[1] У результаті, в 1974 році муніципальна рада ухвалила рішення, що забороняє кришнаитам здійснювати культову діяльність на території храму і зобов'язує ІСККОН перетворити храм в офіс.[1] У відповідь на це ІСККОН мобілізував підтримку індійських індуїстів, які проживали в Лондоні, і почав кампанію на захист права на здійснення релігійного поклоніння в храмі.[1] Кампанія зазнала невдачі і в 1979 році ІСККОН ухвалив рішення перемістити храм у нове приміщення, що знаходилося неподалік в кварталі Сохо.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Cole Richard J. Forty Years of Chanting: A Study of the Hare Krishna Movement from its Foundation to the Present Day Graham Dwyer, Richard J. Cole The Hare Krishna Movement: Forty Years of Chant and Change London http://books.google.com/books?id=l4cE-nzXLx8C&pg=PA26 [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.] ISBN 1845114078
- Най, Мелорі Multiculturalism and Minority Religions in Britain: Krishna Consciousness, Religious Freedom and the Politics of Location http://books.google.com/books?id=KNWCwKM3tpMC&pg=PA130 ISBN 0700713921