Хусаїнов Гайса Батиргарейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хусаїнов Гайса Батиргарейович
башк. Ғайса Батыргәрәй улы Хөсәйенов
Народився 10 квітня 1928(1928-04-10)
Кармаскалинський район
Помер 27 липня 2021(2021-07-27) (93 роки)
Уфа, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність письменник, науковець, літературознавець
Alma mater Башкирський державний університет
Нагороди

Гайса Батиргарейович Хусаїнов (10 квітня 1928 — 27 липня 2021)[1] — радянський і російський філолог, академік АН РБ (1992), колишній головний редактор журналу «Ватандаш[ru]», Заслужений діяч науки Росії (1993), лауреат Республіканської премії ім. Салавата Юлаєва[ru] (1980). Кавалер Ордена Пошани (1999)[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Гайса Батиргарейович Хусаїнов [3] народився 10 квітня в селі Утяганово Уфимського кантону БАССР (нині Кармаскалинского району РБ).

У 1951 році закінчив Башкирський державний педагогічний інститут ім. К. А. Тімірязєва. У 1954 році закінчив аспірантуру Інституту світової літератури ім. О. М. Горького в Москві. Захистив кандидатську дисертацію, у 1970 році захистив докторську дисертацію.

Башкирська літературознавець, 1991 р. був обраний академіком АН Республіки Башкортостан. У 1996—2000 рр. — головний редактор журналу «Ватандаш».

Заслужений діяч науки Російської Федерації (1993), БАССР (1976).

З 1954 року Хусаїнов працює в Інституті історії, мови і літератури[4], з 1965 року — завідувач відділу літератури цього інституту. Наукові праці Хусаїнова присвячені актуальним проблемам башкирської філології.

Він відомий також як фольклорист-збирач, дослідник. Г. Хусаїнов визнаний засновником школи археографічної і текстології галузі науки в республіці. Він брав участь у численних археографічних експедиціях. Результатом експедицій стали знайдені унікальні рукописи і стародруки, що поширювались на території Башкортостану.

Перші статті, рецензії Хусаїнова були опубліковані в 1949 році, в збірнику літературно-критичних статей «Деякі питання башкирської радянської поезії» («Башкорт совет поэзияһынын кайһы бер мэсьэлэлэре») — в 1957 році.

Хусаїнов — автор монографій «Творчість Сейфі Кудаша» («Сэйфи Кудаш ижады», 1959), «Даут Юлтий» (Дауыт Юлтый, 1963), «Поети» («Шагирзар», 1981), «Мустай Карім: Особистість. Поет. Драматург. Прозаїк» («Мостай Кэрим: Шэхес. Шагир. Драматург. Прозаїк», 1994) тощо. Укладач шкільних підручників і хрестоматій з літератури. У жанрі історичної прози ним написані документально-історичні повісті «Сказання про Алдар-батира» («Алдар-батир киссаһы», 1981), «Фельдмаршал Пугачова» («Пугачов фельдмаршалы», 1984), історико-біографічні книги «Мухаметсалім Уметбаєв» («Мэхэммэтсэлим Эмэтбаев», 1989), «Кривавий п'ятдесят п'ятий» («kанлы илле биш», 1993), книга-есе «Життя як життя» («Тормош», 1989).

Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (1976). Заслужений діяч науки РФ (1989). Народний письменник Республіки Башкортостан (2008).

Відзначений Республіканською премією ім. Салавата Юлаєва (1980).

Основні праці[ред. | ред. код]

Г. Б. Хусаїнов є автором понад 50 монографій, 400 статей і публікацій у різних наукових виданнях та збірниках, а також підручників і хрестоматій для загальноосвітніх шкіл і ЗВО.

  • Збірник літературно-критичних статей «Деякі питання башкирської радянської поезії», 1957.
  • Монографії «Творчість Сайфі Кудаша» (1959), «Народний поет Нігматі» (1960), «Даут Юлтий. Життя і творчість» (1963), «Мустай Карім. Особистість. Поет. Драматург. Прозаїк» (1994).
  • Книги «Час і поезія» (1964), «У світі сучасної літератури» (1973), «Поети» (1981), «Голос віків» (1984) тощо.
  • Монографія «Шляхи розвитку башкирської радянської поезії» (1968)
  • Книга «Час. Література. Письменник» (1978). За цю книгу вибраних праць Г. Хусаїнов був відзначений Республіканською премією ім. С. Юлаєва.
  • Монографія «Башкирська поезія» (1982)
  • «Історія башкирської радянської літератури» (Уфа, 1967), багатотомна «Історія башкирської літератури».
  • Книги про видатних особистостей башкирського народу «Різаїтдін Фахретдінов», «Мухаметсалім Уметбаєв», «Ахметзакі Валіді Туган» (2000), повісті «Кісса про героїв» (1986) і «Фельдмаршал Пугачова» (1993)

Як письменник Гайса Батиргарейович працює в жанрах історичної прози та есеїстики:

  • Романи «Кривавий 55-й» (1996) і «Батирша» (2005).
  • Гайса Батыргарейович — автор підручників, навчальних посібників, хрестоматій та науково-методичних розробок для башкирських шкіл. Є упорядником, науковим редактором наукових зібрань творів окремих письменників, праць з різних напрямків.

Література[ред. | ред. код]

  • Гуманітарій: Література. Духовна культура. Фольклор. Історія. Археографія / Г. Б. Хусаїнов. — Уфа: Гілем, 2008. — 636 с. (рос. мова)
  • Равіль Бікбаєв. Життя і творчість. / Г. Б. Хусаїнов. — Уфа: Кітап, 2008. — 250 с. (башк. мова).
  • Даут Юлтий: Життя і творчість. авт. Хусаїнов Гайса Батиргарейович. Монографія. Вид. Китап. Уфа, 1993.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 30 июля 1999 года № 940 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2019.
  3. ↑ Хусаинов Гайса Батыргареевич " Институт истории, языка и литературы Уфимского научного центра РАН. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 травня 2019.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 14 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хусаїнов_Гайса_Батиргарейович&oldid=39270554