Есе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Есе́[1][2][3][4][5] або есе́й[6][7] (фр. essai, фр. вимова: [esɛ][8] — спроба, нарис, від лат. exagium — зважування) — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми; це жанр, який лежить на перетині художньої та публіцистичної (часом науково-популяризаторської) творчості.

Хоча художні тексти в стилі есе відомі з часів античності, появу цього жанру пов'язують з ім'ям Мішеля Монтеня, який з 1572 року й до кінця життя працював над своїм найбільшим літературним твором, що мав назву «Проби» (фр. Essais).

Визначальні риси і стиль[ред. | ред. код]

Визначальними рисами есе, як правило, є незначний обсяг (від кількох речень до 10-20 сторінок), конкретна тема, дана в підкреслено вільному, суб'єктивному її тлумаченні; вільна композиція, парадоксальна манера мислення. Як правило, есе виражає нову, суб'єктивну думку про щось.

Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням свіжих метафор, нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію і лексику. Він здавна формувався у творах, в яких на перший план виступає особистість автора. Пограничними жанрами для есе є поезія в прозі та науковий нарис або філософський трактат.

Серед відомих есеїстів: Ю. Шевельов, Б. Шоу, Ж.-П. Сартр, А. Камю, Й. Бехер, В. Винниченко, Є. Маланюк, П. Загребельний, О. Гончар та ін.

Види есе[ред. | ред. код]

За змістом:

  • філософські
  • літературно-критичні
  • історичні
  • художні
  • художньо-публіцистичні

За літературною формою:

За композиційними особливостями:

  • рефлексійні
  • аналітичні
  • критичні
  • розповідні
  • описові

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Есе // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Есе // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  3. Есе // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. Есе // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 347.
  5. Есе // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 242-243.
  6. Шебеліст С. В. Есе́й // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — С. 239. — 10 000 прим. — ISBN 978-966-02-5720-7.
  7. Есей // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 418. — 1000 екз.
  8. essai | translate French to English: Cambridge Dictionary. dictionary.cambridge.org (en). Процитовано 7.05.2019. 

Посилання[ред. | ред. код]