Хіей (1877)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
 Японська імперія
Назва:

Хіей

比叡
Будівник: Milford Haven Shipbuilding & Engineering Co., Pembroke Dock, Wales
Закладений: 24 вересня 1875 року
Спуск на воду: 11 червня 1877 року
Прийнятий: лютий 1878 року
Знятий: 1 квітня 1911 року
Основні характеристики
Водотоннажність: 2 248 т
Довжина: 67,1 м
Ширина: 12,5 м
Осадка: 5,8 м
Потужність: 2 450 к.с.
Двигуни: 1 парова машина
Швидкість: 13 вузлів
Дальність
плавання:
3 100 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж: 234
Озброєння:

3 × 170 мм гармат 6 × 150 мм гармат

2 × 75 мм гармати
Бронювання: пояс: 76-114 мм

«Хіей» (яп. 比叡, Hiei) — другий і останній броньований корвет типу «Конґо», побудований для Імперського флоту Японії  у 1870-тих. Ці кораблі будували у Великій Британії, оскільки Японія на той час не мала достатнього технологічного потенціалу аби побудувати броненосці самостійно.[1] У 1887 корабель став навчальним та здійснив навчальні походи до Середземного моря та країн, які мали тихоокеанські узбережжя. Корабель повернули до виконання бойових завдань під час Японсько-Цінської війни 1894–1895  р. Броненосець зазнав серйозних ушкоджень під час битви при Ялу, коли намагався прорватися через китайськику ескадру замість того, щоб слідувати за значно швидшими японськими кораблями.[2]

«Хіей» також брав участь у битві за Вейхайвей[3] та захопленні Тайваню у 1895 році, коли залучався до обстрілів прибережних укріплень. Після цього корабель повернули до попередньої ролі навчального, хоч на короткий час знову повернули у стрій під час Російсько-Японської війни 1904-1905 р. Перекласифікований на гідрографічне судно 1906 р. та проданий для утилізації 1912 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Evans, David C.; Peattie, Mark R. (1997). Kaigun: strategy, tactics, and technology in the Imperial Japanese Navy, 1887-1941. Annapolis, Md: Naval Institute Press. с. 13—14. ISBN 978-0-87021-192-8.
  2. Wright, Richard N. J. (2000). The Chinese steam Navy 1862-1945. London: Chatham. с. 90—92. ISBN 978-1-86176-144-6. OCLC 44603824.
  3. Lacroix, Eric; Wells, Linton (1997). Japanese cruisers of the Pacific War. Annapolis, Md: Naval Institute Press. с. 655. ISBN 978-0-87021-311-3.

Література

[ред. | ред. код]
  • Chesneau, Roger; Kolesnik, Eugene M., ред. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905. Greenwich, UK: Conway Maritime Press. ISBN 0-8317-0302-4.
  • Davidson, James W. (1903). The Island of Formosa: Past and Present. London and New York: Macmillan. OCLC 174014122.
  • Evans, David & Peattie, Mark R. (1997). Kaigun: Strategy, Tactics, and Technology in the Imperial Japanese Navy, 1887–1941. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-192-7.
  • Jentschura, Hansgeorg; Jung, Dieter; Mickel, Peter (1977). Warships of the Imperial Japanese Navy, 1869–1945. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. ISBN 0-87021-893-X.
  • Lacroix, Eric & Wells, Linton (1997). Japanese Cruisers of the Pacific War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-311-3.
  • Lengerer, Hans (September 2020). The 1882 Coup d'État in Korea and the Second Expansion of the Imperial Japanese Navy: A Contribution to the Pre-History of the Chinese-Japanese War 1894–95. Warship International. LVII (3): 185—196. ISSN 0043-0374.
  • Lengerer, Hans (December 2020). The 1884 Coup d'État in Korea — Revision and Acceleration of the Expansion of the IJN: A Contribution to the Pre-History of the Chinese-Japanese War 1894–95. Warship International. LVII (4): 289—302. ISSN 0043-0374.