Цанко Церковський
| Цанко Церковський | ||||
|---|---|---|---|---|
| болг. Церковский (Церковски) Цанко Бакалов | ||||
 | ||||
| Народився |
16 жовтня 1969 Бяла Черква, Великотирновський округ | |||
| Помер |
2 травня 1926 Софія | |||
| Громадянство |
 Болгарія | |||
| Діяльність | письменник,громадський діяч, один із засновників Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС) | |||
| Alma mater | Педагогічне училище (Сілістра) | |||
| Мова творів | болгарська | |||
|
| ||||
 Цанко Церковський у Вікісховищі | ||||
Цанко Церковський (болг. Церковский (Церковски) Цанко Бакалов; нар. 16 жовтня 1869, Бяла Черква, Великотирновський округ — пом. 2 травня 1926, Софія) — болгарський письменник та громадський діяч, один із засновників Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив педагогічне училище в Сілістрі, до 1897 року працював сільським учителем. Потім займався землеробством, журналістською діяльністю, захопився ідеями соціалізму. З 1898 року — член Болгарської робітничої соціал-демократичної партії, співробітник її журналу «Ново време». У 1899 році в газеті «Селски вестник» опублікував «Заклик до болгарських хліборобів», ставши, таким чином, одним з ініціаторів створення БЗНС. Видавав журнал «Селска пробуда» (1903-1905), редагував газету «Земеделско знаме» (з 1902) і журнал «Земеделска мисъл». Депутат Народних зборів (1901, 1908-1923). У 1918-1923 роках був міністром в урядах Теодора Теодорова та Александра Стамболійського. Після перевороту 9 червня 1923 заарештований і ув'язнений. 5 січня 1925 року звільнений, знову увійшов до керівництва БЗНС, але незабаром був виключений під тиском правого крила Союзу.
У березні 1925 після теракту в соборі Святої Неділі, заарештований вдруге; випущений на свободу після виправдувального вироку в березні 1926. Помер через кілька тижнів після звільнення через підірване здоров'я.
Творчість[ред. | ред. код]
У своїх віршах, позначених впливом соціалістичних ідей, Церковський оспівував побут і працю болгарського селянина, критикував панування соціального гніту в болгарському селі . Його перу також належать розповіді, п'єси, роман «З глибин серця» (1926, опублікований посмертно).
Посилання[ред. | ред. код]
- Церковський Цанко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 688-689.
- От и за Цанко Церковски в Своден каталог НАБИС – национален каталог на академичните библиотеки в България
Джерела[ред. | ред. код]
- Йорданов, Хр. // Речник по нова българска литература (1978—1992). София, Хемус, 1994. ISBN 954-428-061-8 <http://www.slovo.bg/showbio.php3?ID=210 [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]>
- Ташев, Ташо. Министрите на България 1879—1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9.