Церква Санта-Марія-Маджоре (Сірміоне)
| Церква Санта-Марія-Маджоре | |
|---|---|
| Назва на честь: | Діва Марія |
| |
45°29′36″ пн. ш. 10°36′29″ сх. д. / 45.4932716° пн. ш. 10.6081913° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[1] |
| Країна |  Італія |
| Розташування | Сірміоне[1] |
| Єпархія | Веронська діоцезія |
| Тип будівлі | церква |
| Перша згадка | VIII ст. |
| Будівництво | XV ст. — XIV ст. |
| Адреса | 25019, Via Santa Maria Maggiore, 17 |
  Церква Санта-Марія-Маджоре (Сірміоне) (Ломбардія) | |
 | |
 Церква Санта-Марія-Маджоре у Вікісховищі | |
Церква Санта-Марія-Маджоре (італ. Chiesa di Santa Maria Maggiore)[2] (інша назва — церква Діви Марії Сніжної (італ. chiesa di Santa Maria della Neve)[3][4]) — католицька парафіяльна церква в комуні Сірміоне, провінція Брешія[3]. Належить до вікаріату Лаго-Брешіано Веронської діоцезії Католицької церкви, присвячена Діві Марії Сніжній[4].
Перші відомості про існування окремої парафії в Сірміоне сягають VIII століття, тоді в поселенні існувала церква, присвячена святому Мартину[2]. Вона згадується в буллі 1145 року папи Римського Євгенія III як plebem Sirmii cum capellis et decimis[2][4].
Сучасна церква зведена у XV столітті на місці та з матеріалу церкви святого Мартина, та освячена у 1512 році[4]. Єдиним документальним свідченням про будівництво церкви є заповіт парафіяльного священика Джованні де Біссі, датований 1450 роком, у якому священик заповідає своїм спадкоємцям виплатити кошти підрядникам за будівельні роботи. Низка вчених вважає, що церква Санта-Марія-Маджоре позначена на топографічній мапі 1439—1441 років, відомій як карта Альмаджа (італ. carta dell'Almagià)[2].
Зі звіту про пастирську візитацію 1526 року відомо, що нова церква також була парафіяльною і нею керував протоієрей[4].
У XVII столітті в церкві встановили нові вівтарі. Наприкінці XX століття церкву реконструювали.
Церква Санта-Марія-Маджоре прямокутна у плані, однонавна, із гранчастою апсидою із наметовим верхом, орієнтована по вісі схід—захід[2][4]. Чільний фасад гостроверхий, облицьований теракотою, прикрашений портиком із п'ятиарковою аркадою[4]. На місці портика первісно був церковний цвинтар, про що свідчать кілька надгробних плит на підлозі портика[3]. Одна з колон портика виготовлена із давньоримського межового стовпа-міліарія, присвяченого третьому року консульства імператора Юліана Відступника[5][3]. Ще одною пам'яткою давньоримської доби став меморіальний стовп, присвячений Юпітеру, який за християнських часів переробили на скриньку для пожертв[3]. З північного боку церкви розташована квадратна у плані дзвіниця[4].
Інтер'єр церкви складається з одної нави, розділеної чотирма арками[4], пресбітерія, трохи піднятого відносно основного простору, головного та чотирьох бічних вівтарів, присвячених Святому Причастю, святому Антонію, святому апостолу Андрію та Діві Марії з розарієм[4][3]. Перекриття склепінчасті, підлога облицьована червоним та світлим мармуром[4]. Стіни прикрашені фресками XV століття, втім, на північній стіні при реставрації у 1923—1924 роках були знайдені фрески більш раннього періоду, що може свідчити про те, що ця стіна лишилася від попередньої церкви Святого Мартина. Вікна здебільшого прямокутні, прикрашені вітражами. Дерев'яна статую Мадонни з немовлям також датується XV століттям[5].
-
Інтер'єр -
Фрески -
Бічний вівтар святого Антонія -
Бічний вівтар Святого Причастя -
Бічний вівтар святого Андрія -
Бічний вівтар Діви Марії Розарія
- ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ а б в г д la chiesa parrocchiale di Santa Maria maggiore. www.parrocchiadisirmione.it. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020 року. (італ.)
- ↑ а б в г д е Chiesa di Santa Maria Maggiore. www.gardalombardia.it. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020 року. (італ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м Chiesa di Santa Maria della Neve (Sirmione). www.chieseitaliane.chiesacattolica.it. Процитовано 17 червня 2020 року. (італ.)
- ↑ а б Chiesa Santa Maria Maggiore. sirmionebs.it. Sirmione Turismo. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 17 червня 2020 року. (італ.)
