Пресбітерій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місце пресбітерію на плані церкви у вигляді латинського хреста.

Пресбіте́рій (лат. presbyterium — «місце для обраних» < грец. πρεσβυτέριον — «збори священиків») — в західноєвропейській (насамперед, католицькій) церковній архітектурі — простір між навою і вівтарем (католицьким престолом) у східній частині храму. Відповідає вівтарю у православних і греко-католицьких храмах.

Назва в собі несе той зміст, що на пресбітерій можуть заходити тільки старші (тобто священики). У залежності від часу й місця може або входити в хор (бувши його центральною або східною частиною), або розміщуватися між хором і престолом.

Після II Ватиканського собору в католицьких храмах вівтар розташовується в пресбітерії. Відповідно в православних церквах пресбітерій частково відповідає вівтарю, частково — солеї. У багатьох храмах пресбітерій також відділений від іншої частини церкви — нави — іконостасом.

Посилання[ред.ред. код]