Чорба Федір Федорович
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Федір Федорович Чорба | |
| Народження | 24 січня 1946 (78 років) | |
| Берегове, Закарпаття | ||
| Зріст | 177 см | |
| Вага | 75 кг | |
| Громадянство |  СРСР
| |
| Позиція | лівий атакувальний захисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1965–1970 1971–1972 1973–1978 |
«Буковина» (Чернівці) «Металург» (Запоріжжя) «Карпати» (Львів) |
218 (8) 67 (4) 152 (16) |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди |
 | |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Фе́дір Фе́дорович Чо́рба (* 24 січня 1946, Берегове, Закарпаття) — радянський футболіст. Атакувальний оборонець. Грав за «Буковину» (Чернівці), запорізький «Металург» та «Карпати» (Львів). Майстер спорту СРСР.
У футбол починав грати в 1965 році в чернівецькій «Буковині» у другій союзній лізі[1], у 1968 році став з чернівецькою командою срібним призером чемпіонату УРСР[2]. Всього за «Буковину» провів більше 200 матчів. У 1971 році був запрошений в запорізький «Металург», в складі якого провів 75 матчів (67 в першій лізі чемпіонату СРСР і 8 в кубку). У 1973 році перейшов в «Карпати» (Львів). Перша гра у барвах «Карпат» — 7 квітня 1973 проти «Зеніта» (Ленінград). Запросив Чорбу російський фахівець Валентин Бубукін, а наступного року на тренерський місток повернувся Ернест Юст, з яким були пов'язані найбільші успіхи «Карпат» попередніх років.
Федір Чорба став одним з постійних футболістів основи, а з сезону 1974 — штатним пенальтистом команди. Саме він забив єдиний гол львів'ян у товариській грі проти «Мілана» під час італійського турне «зелено-білих» у 1976 році (підсумок — 1:1). Того ж року «Карпати» провели найкращі сезони за весь час виступів у радянській еліті, двічі посівши 4-е місце (у 1976 провели 2 чемпіонати: весняний та осінній). Перед останнім туром ситуація була такою, що у разі перемоги львівський клуб здобув би срібло, випередивши «Динамо» (Тбілісі) та «Динамо» (Київ). «Карпати» приймали «Зеніт» у присутності 36 000 фанів. Росіяни швидко забили 2 голи, а шанс переломити гру отримав Федір Чорба завдяки пенальті. Того чемпіонату він виконував 7 пенальті і усі забив, але на «Дружбі» воротар удар Чорби взяв. Це психологічно надломило господарів і наприкінці ленінградці забили ще й третій м'яч — 0:3. Таким робом «Карпати» дуже погіршили свою різницю забитих і пропущених м'ячів. У підсумку: «Динамо» (Тбілісі) — «+4», «Карпати» — лише «+3». Отже незабитий пенальті коштував «зелено-білим» бронзових медалей. Подібного шансу у вищій лізі СРСР клуб вже ніколи не отримав.
Лівий атакувальний обонець під № 4 міг також зіграти і в півобороні. Він був витривалим футболістом з хорошими бійцівськими якостями, заряджений на боротьбу. Досвідчений гравець у останні роки в деяких матчах був капітаном команди.
Вчився у Львівському торговельно-економічному інституті. Одружився з єдиною донькою Ернеста Юста — Оленою. Після закінчення виступів переїхав жити до Угорщини.
- Кордіяк Ю., Зубач Ф., Яремко І. Футбол-1973. Календар-довідник. — Львів: Каменяр, 1973. — С. 65
- Кордіяк Ю. Є., Яремко І. Я. Футбол-76. Календар-довідник — Львів: Каменяр, 1976. — С. 19
- Пилипчук П. «Карпати» від А до Я (1963–2005 рр.). — Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. ISBN 966-7893-51-0
- Вітаємо! // тижневик «Карпати». — 2006. — № 4 (248), 30 січня. — С. 12
- ↑ Федір ЧОРБА: «Навіть зараз не можу забути про той пенальті 1976-го року»
- ↑ Історія клубу. Офіційний сайт клубу «Буковина». Архів оригіналу за 13 квітня 2020. Процитовано 24 січня 2020.