Швидкий Вадим Семенович
| Вадим Семенович Швидкий | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 вересня 1975 (49 років) |
| Місце народження | Київ |
| Громадянство |  СРСР  Україна  Німеччина |
| Професія | Співак |
| Освіта | Національна музична академія України імені Петра Чайковського |
| Співацький голос | Бас |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | Опера, Оперета, Концерт |
 Файли у Вікісховищі | |
Вадим Семенович Швидкий (нар. 29 вересня 1975, Київ) — український оперний та концертній співак (бас).
Народився 29 вересня 1975 року у Києві. Почав співати у дитинстві, у шкільні роки співав у Великому дитячому хорі Держтелерадіо України[1].
Двоюрідний брат скрипальки Марини Бондас.
Перші професійні кроки зробив під керівництвом Ірини Персанової та Володимира Терехова. 1994–1998 навчання у Національній музичній академії України, класи нар. артиста СССР, проф. Миколи Кондратюка (спів) [1] та Зої Ліхтман (камерний спів).[2] Був солістом Оперної студії при НМАУ («Молода опера»)) [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] та Єврейського камерного театру у Києві.
Від 1998 року мешкає у Німеччині. Концертні та оперні виступи на численних оперних та концертниих сценах (зокрема в Україні,Ізраїлі, ФРН, Молдові, Росії). Бере участь у музичних та театральних фестивалях.
Від 2022 року співак є солістом театру Бохумська камерна опера (Kammeroper Bochum).
Член міжнародної спілкі гравців "Що? Дє? Коли?"[2]
- Микола («Наталка-Полтавка» М. Лисенка)
- Султан / Імам («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського)
- Фігаро / Граф / Антоніо («Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта)
- Тевье / Лазар-Волф («Анатевка або скрипаль на даху» Дж. Бока)
- Гремін / Зарецький / Ротний («Євгеній Онегін» П. Чайковського)
- Данкаїро («Кармен» Ж. Бізе)
- Джим Бой («Гавайська квітка» П. Абрахама)
- Алеко («Алеко» С. Рахманінова)
- Барон Дюфоль («Травіата» Дж. Верді)
Сольні партії у великих кантатно-ораторіальних творах Й. С. Баха, Гебеля (мол.), Моцарта, Брамса, Гайдна, Мендельсона, Хензель, Бернстайна, Запольського та С. Колмановського. У концертному доробку співака велика кількість творів камерної музики XVII—XXI століть. Спеціально для нього написані твори Д. Запольським, І. Соколовим, С. Колмановським.[3]
- Хор ангельских голосів // День. — 29 листопада 2013.
- Про нову «Кармен» (Прем'єра у «Молодій опері») // Газета музично-теоретичного факультету НМАУ. — квітень—травень 1996.
- В. Антонюк Українська вокальна школа: етнокультурологічний аспект: монографія. — Київ: Українська ідея, 1999, 2001.
- Концерт в Бохуме // Ведомости (Дюссельдорф). — № 195, 2000.
- Remscheider General-Anzeiger Orchester streichelt russische Seele 22 Jan. 2008. (нім.)
- WAZ Drei Religionen — ein Gott 14.07.2010. (нім.)
- Westfalen-Blatt In bewährter Klangfülle und Frische 3 Oktober 2006. (нім.)
- Münstersches Orgelmazin August 2006. (нім.)
- einundzwanzig (das Dortmundmagazin) Russische Wochen Dortmund Januar 2003. Teil «Kultur». (нім.)
- WAZ Farbereiche Klänge voller Stimmung WAZ 18.11.2008. (нім.)
- [3] [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]Liederabend in Essen (20 September 2014) (нім.)
- Siegener Zeitung Echo in den Herzen 23.03.2005. (нім.)
- Bonner Generalanzeiger Fabelwelt der Oper 30.05.2005. (нім.)
- 70 Jahre Staat Israel (Jüdische Gemeinde feiert das Ereignis mit dem Musikfestival Phoenix) [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. — 23 Oktober 2018. (нім.)
- «HEJNZ» (Das Infomagazin) (n. 5, 2019). (нім.)
- «Kirchenmusik in Dortmund und Lünen» (Ausgabe Juni—August 2019). (нім.)
- Официальный сайт [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- Страница на Soundcloud
- Страница на YouTube
