Шевня-Дольна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Шевня-Дольна
пол. Szewnia Dolna
Колишня православна церква, нині костел

Координати 50°37′ пн. ш. 23°09′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.150° сх. д. / 50.617; 23.150Координати: 50°37′ пн. ш. 23°09′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.150° сх. д. / 50.617; 23.150

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Адамув
Населення 374 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-442
Автомобільний код LZA
SIMC 0885412
OSM r7171684  ·R
Шевня-Дольна. Карта розташування: Польща
Шевня-Дольна
Шевня-Дольна
Шевня-Дольна (Польща)
Шевня-Дольна. Карта розташування: Люблінське воєводство
Шевня-Дольна
Шевня-Дольна
Шевня-Дольна (Люблінське воєводство)
Мапа

Шевня-Дольна (пол. Szewnia Dolna) — село в Польщі, у гміні Адамув Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 374 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

1620 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, населення села Шевня майже порівну становили польськомовні греко-католики та римо-католики[3].

У міжвоєнні 1918—1939 роки церква була закрита та опечатана, а пізніше перетворена на римо-католицький костел, за іншими даними зруйнована в липні-серпні 1938 року[2].

За німецької окупації 1939—1944 років у Шевні діяла українська школа[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 188 37 127 24
Жінки 186 37 108 41
Разом 374 74 235 65

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шевня-Дольна

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 152.
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 370. (рос. дореф.)
  4. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.