Шмуель Мєстєчкін
| Шмуель Мєстєчкін | |
|---|---|
| Народився | 1908[1] Васильків, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 2004[1] Ізраїль |
| Країна |  Ізраїль |
| Діяльність | архітектор |
| Галузь | архітектура |
| Напрямок | інтернаціональний стиль |
Шмуель Мєстечкін (12 травня 1908, Васильків, Київська обл. — 2 червня 2004, Тель-Авів) — ізраїльський архітектор, випускник відомого закладу Баугауз, проектував будівлі в Тель-Авіві, вплинув на кібуцну архітектуру. Засновник молодіжного руху Га-Ноар Га-Овед[en]. З 1941 до 1943 року був директором відділку в штабі Пальмах[en].
У 1915[2] (за іншими джерелами у 1923[3]) разом з батьками і старшим братом перебрався до Палестини. Сім'я оселилася в Тель-Авіві.
Деякий час Шмуель Мєстєчкін навчався в єшиві Шаарей Тора в селищі Неве-Шалом.
В межах діяльності «Га-Ноар Га-Овед[en]» організовував майстер-класи для професійної підготовки робочої молоді. Поступово ці майстер-класи оформилися у школу, яка отримала назву «Майстерня Макса Пейна» на честь секретаря «Союзу єврейських профсоюзів» в США Макса Пейна. Вона стала першою школою професійного спрямування в Тель-Авіві. Згодом ця школа перетворилася на освітницьку мережу «АМАЛЬ»[3].
У 1931 році Шмуель Мєстєчкін переїхав до Німеччини вивчати архітектуру у Вищій школі будівництва Баугауз. Навчався разом з видатними архітекторами Шломо Бернштейном та Муніо Вайнтрау[2].
У 1937 році Шмуель Мєстєчкін відкрив власне підприємство та створив будівлі в кібуцах Наан, Рамат Га-Ковеш та Ашдод Яков.
Працюючи з 1941 до 1943 в штабі Пальмаха, він брав участь у плануванні різноманітних захисних споруд.
В 1943 році зайняв посаду головного архітектора у відділку планування та розвитку кібуцного руху Харци, де пропрацював до 1973 року. Проектував будівлі всіх видів — їдальні, будинки культури, навчальні заклади, дитячі будинки, житлові будинки, спортивні зали і різні господарські будівлі. Загалом його будівлі є в кібуцах Ейн Хаміфрац, Мізрах, Мерхавія, Далія, Яд-Мордехай, Хацор і багатьох інших.
Значним проектом Шмуеля Мєстєчкіна було будівництво кибуца Мізра. Він спорудив триповерхову будівлю для курчат, яка була близько 60 метрів в довжину, в той час як кібуцникі жили в кімнатах розміром не більше 20 метрів. Курник став відомий під назвою «Об'єднаний курник» або «Баугаузні курчата».
Ще одна видатна робота Шмуеля Мєстєчкіна — оригінальна бібліотека в стилі баугауз в кібуці Гіват Га-віва.
У 1950—1972 роках Шмуель Мєстечкін брав участь в проектуванні і будівництві амфітеатру, спортивного стадіону та басейну в кампусі Гіват Рам Єврейського університету в Єрусалимі, а також молодіжного гуртожитку і музею Підприємств Мертвого моря в поселенні Неві Зоар.
Разом зі своїм сином, архітектором Йосі Мєстєчкіним, спроектував гостьовий будинок Бен-Гуріона в Коледжі Сде Бокер і в культурному центрі кібуца Ейн-Геді[3].
Шмуель Мєстєчкін проектував будівлі відповідно до своїх власних поглядів щодо призначення архітектури. На його думку, будівлі мали бути перш за все практичними і зручними для людей. Він ніколи не прагнув до того, щоб його будівлі ставали пам'ятками архітектури. Його відома цитата: «Будинок, що втратив свою функціональність, має зникнути»[4].
- ↑ а б в Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б White city. Белый город Тель-Авива. Ода Баухаусу?. PRAGMATIKA.MEDIA (ru-RU) . 13 травня 2019. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
- ↑ а б в Колесникова К. Дух Израиля рожден в украинских местечках// Надежда: газета. — 2018. — № 5
- ↑ בקיבוץ לא בנו סתם בניינים. www.haaretz.co.il (івр.). Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- Статті, в яких згадуються будівлі, створені Ш.Мєстєчкіним [1] [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Сучасний вигляд курячого будинку в кібуці Мізра
- Сучаний вигляд амфітеатру в кампусі Гіват Рам
- Сучасний вигляд бібліотеки в кібуці Гіват Га-віва [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
FAST: 1945453 · GKG: /g/122gwsjq · ISNI: 0000000071507491 · J9U: 987007308329605171 · LCCN: n2008079698 · NLI: 000272111 · SUDOC: 144612887 · VIAF: 38854953 |
