Очікує на перевірку

Юрін Олексій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Євгенович Юрін
Народився14 квітня 1982(1982-04-14) (42 роки)
місто Черкаси
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет
Alma materЧеркаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Мова творівукраїнська, англійська
Роки активностіз 2008 року
Жанрфілософська лірика, соцреалізм, інтимна лірика, іронічна поезія, драматургія
Magnum opusзбірки «На себе», «Парампара», «Чи всі жінки однакові?», «Агія», «Де живуть музи?», «Амброзія».
Автограф
Премії2008 — лауреат Всеукраїнського конкурсу поезії «Слава Нації»;
2010 — переможець Черкаського обласного конкурсу поезії; 2015 — переможець обласного конкурсу «Мистецтво у віршах»;
2014, 2015 — лауреат Міжнародної слов'янської поетичної премії.
Сайт: yurin.org.ua

CMNS: Юрін Олексій Євгенович у Вікісховищі

Ю́рін Олексій Євгенович (*14 квітня 1982, місто Черкаси) — український поет, драматург, перекладач, педагог, теле і радіоведучий.

Життя

[ред. | ред. код]

Народився 14 квітня 1982 року у місті Черкаси. Навчався у фізико-математичному ліцеї при черкаській школі № 17, потім — у Черкаському національному університеті імені Б. Хмельницького на факультеті романо-германської філології. З 2004 року на педагогічній роботі. Також працював у Корпусі миру при посольстві США в Україні. Був ведучим програми «Дійові особи» на обласному телеканалі «ВІККА». На Українське радіо Черкаси вів авторську програму «Арт-студія». Наразі працює на UA: Черкаси.

Творчість

[ред. | ред. код]

Перші поетичні спроби були зроблені у віці 7 років. У шкільні роки на уроках літератури писав твори у віршованій формі. Під час навчання в університеті створив кілька п'єс, які були поставлені на університетській сцені. У виставах сам виконував головні ролі.

На початку 2008 року серйозно захопився поезією і вже за півроку став співавтором збірки віршів «На себе». У листопаді 2008 року став лауреатом всеукраїнського конкурсу «Слава Нації», 2010 року  — переможцем черкаського обласного конкурсу «Поетичний слем», 2014 та 2015 років  — дипломантом Міжнародної слов'янської поетичної премії, у 2015 — переможцем обласного конкурсу «Мистецтво у віршах» у номінації «Читання авторської поезії». Пише українською та англійською мовами, перекладає з французької, англійської, італійської та німецької мов. Твори Олексія Юріна перекладені болгарською та англійською. У листопаді 2011 року побачила світ збірка віршів «Парампара».

Брав участь у багатьох національних мистецьких фестивалях: «Країна мрій», Book Forum Lviv, «Трипільське коло", Фестиваль нескореної нації «Холодний Яр», «Литаври», «Віршень», «Крутий заміс», «Трипільські зорі». У вересні 2012 року організував у Черкасах «Мистецький марафон», в межах якого кожного щотижня відбувалися зустрічі з митцями, потім  — мистецький клуб АРТКОМ.

У квітні 2013 року вийшла третя книга поезій автора «Чи всі жінки однакові?», у березні 2015 року — збірка «Агія», на основі якої була створена одноіменна музично-поетична вистава за участю акторів черкаського театру. У 2017 вийшла збірка «Де живуть музи?» у співавторстві з поетесою з Івано-Франківська Ліною Петляк. Презентація відбулася у Черкаському палаці одружень.

Вірші Юріна звучали у виставах Черкаського музично-драматичного театру. Виконував роль Івана Котляревського у виставі «Тиша і грім Василя Симоненка». Разом з акторами театру поставив музично-поетичну виставу «Фреш з маракуї» на власну поезію. У 2016 р. створив моновиставу «Усе живе має право на життя» на основі власної біографії та поезії. У цьому ж році написав для Черкаського театру лібрето до мюзіклу «Танго Марії» за мотивами твору Астора П'яццоли та Орасіо Феррера. Прем'єра вистави відбулася 23 червня того ж року у Черкаський обласній філармонії. Переклав лібрето до опери «Кармен» українською мовою. Прем'єра за участю артистів Національної опери та обласного черкаського симфонічного оркестру відбулася також у Черкаській обласній філармонії. Співпрацював з Черкаським театром ляльок. Виконував головну роль у виставі театру «Салю, жалюзі або привіт, ревнощі» за поезію О. Юріна.

Містерія «Tangus dei» («Божественне Танго»), лібрето до якої написав О.Юрін, була поставлена на сцені Національної філармонії України.

У 2019 р. вийшла поетична збірка «Амброзія».

Просто будь

[ред. | ред. код]
Юрін читає вірша на презентації збірки «Парампара» у Музеї «Кобзаря»
Юрін читає вірша на презентації збірки «Парампара» у бібліотеці ім. В.Симоненка
Юрін на (не)Конференції EdCampCherkasy (30.03.2016)

Будь моєю наснагою
Приспаною і спраглою
Вічною і раптовою
Тишею і промовою
Буддою або Крішною
Будь моєю колишньою
Будь моєю майбутньою
В березні та у грудні
Рідною і забутою
Силою та отрутою
Пристрасною коханкою
Будь моєю коханою
Просто будь…

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • 2006 року україномовний варіант пісні на слова Юріна «Човник» у виконанні юної черкаської співачки Марії Яременко став фіналістом українського відбору дитячого євробачення.
  • Валерій Заїка виконує пісні на україномовні та англомовні вірші Юріна.
  • Пісні на вірші поета виконують рок-групи «Печворк», «Ефект метелика», L.A. та «Наомі»
  • Пісні на вірші Олексія Юріна виконують київські музиканти Ігор Двигало та Дмитро Гуцало.
  • Олексій Юрін — автор першого українського перекладу пісні «О sole mio». Виконав пісню оперний співак Юрій Годо.
  • Олексій Юрін був учасником проєкту Flatcher+Yurin разом з однойменним рок-гуртом з Черкас. Під час виступів читав вірші та грав на перкусійних інструментах.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]