Юсупов Ринат Мухаметович
| Ринат Мухаметович Юсупов | |
|---|---|
| Ринат Мөхәммәт улы Йосопов | |
| Народився | 13 листопада 1951 Ісянгулово, Зіанчуринський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Помер | 15 січня 2011 (59 років) Уфа, Башкортостан, Росія |
| Країна |  СРСР → Росія |
| Національність | башкир |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Башкирський державний медичний університет |
| Галузь | історія, етнографія, антропологія |
| Заклад | ІІМЛ УНЦ РАН |
| Посада | завідувач відділу етнології |
| Вчене звання | Заслужений працівник культури РБ (2003) |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук (1982) |
Рина́т Мухаме́тович Юсу́пов (башк. Ринат Мөхәммәт улы Йосопов; нар. 13 листопада 1951[1], Ісянгулово — пом. 15 січня 2011[1], Уфа) — радянський, російський і башкирський учений, антрополог, етнограф. Кандидат історичних наук. Заслужений працівник культури РБ.[1]
Народився 12 листопада 1951 року в селі Ісянгулово Зіанчуринського району Башкирської АРСР.
1975 року закінчив Башкирський медичний інститут.
У 1977-1979 роках — аспірант відділу антропології Ленінградської частини Інституту етнографії ім. М. М. Миклухо-Маклая АН СРСР (під кер. І. І. Гохмана), спеціалізація — краніологія.
Із 1979 року працює у Відділі етнографії та антропології Інституту історії, мови і літератури Башкирської філії АН СРСР.
У 1982 році захистив кандидатську дисертацію «Антропологічний склад башкирів за даними краніології».
У 1993-2011 — завідувач відділу етнології і антропології ІІМЛ УНЦ РАН.
Ринат Юсупов — основоположник башкирської школи антропології стародавнього і сучасного населення Південного Уралу та засновник найбільшої в Росії краніологічної колекції щодо башкирів Республіки Башкортостан і сусідніх областей (понад 1 500 черепів). Організатор і учасник 14 антропологічних експедицій, у тому числі двох міжнародних (1983, 1989). Коло наукових інтересів: антропологія, етнографія, етнічна історія башкирів. Його наукові дослідження присвячені палеоантропології населення Південного Уралу, антропології та етнології башкирів. Загалом брав участь у понад 30 антропологічних і низці етнографічних експедицій по РБ, Курганській, Оренбурзькій, Пермській, Самарській, Саратовській та Челябінській областях. Зібраний ним антропологічний матеріал склав основу краніологічної колекції, що включає 1,5 тис. одиниць з епохи бронзи до сучасності та зберігається в ІІМЛ УНЦ РАН, у Музеї археології та етнографії УНЦ РАН та ін.
Автор понад 200 наукових праць, зокрема монографій:
- Краниология башкир. Л., 1989;
- «Материалы по краниологии башкир» (1989);
- «Краниология женской субпопуляции башкир» (2002);
- Башкиры: этническая история и традиционная культура. Уфа, 2002 (соавт.)
- Башкиры-гайнинцы Пермского края: история, этнография, антропология, этногеномика. Уфа, 2008 (соавт.)
Упорядник і автор тематичних збірників:
- «Сравнительная антропология башкирского народа»,
- «Антропология и популяционная генетика башкир» (1987),
- «Материалы к антропологии Уральской расы» (1991).
Його дослідження з антропології регіону опубліковані в наукових виданнях Фінляндії, Швеції, Америки, Хорватії, Італії.[2]
- Член асоціації етнографів і антропологів Росії (Москва),
- Член Європейської асоціації антропологів (Брюссель).
З 2011 в Уфі проводяться Юсуповські читання.
- ↑ а б в Народы Башкортостана / гл. ред. Ф. Г. Хисамитдинова. — Уфа : Башкирская энциклопедия, 2014. — 528 с. — ISBN 978-5-88185-085-2.
- ↑ Институт истории языка и литературы УНЦ РАН. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 2 квітня 2016.