Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
рос. Башкирская Автономная Советская Социалистическая Республика
башк. Башҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы

Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Держава Башкортостан Флаг Башкурдистана.png
1919 – 1992 Башкортостан Flag of Bashkortostan.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Столиця Уфа
Мови російська, башкирська
Державний устрій Not specified
Історія
 - Засновано 23 березня 1919
 - Декларація про суверенітет
(Баш АРСР)
11 жовтня 1990
 - Перейменовано у Республіку Башкортостан 25 лютого 1992
Площа
 - 1989 142 927 км2
Населення
 - 1989 1 219 900 осіб
     Густота 8,5 осіб/км² 
Валюта рубль

Башки́рська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (рос. Башки́рская Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика; башк. Башҡорт Автономиялы Совет Социалистик Республикаhы) — автономна республіка у складі РРФСР.

Утворена 23 березня 1919 року на базі ряду північних повітів (кантонів) Оренбурзької губернії. Спочатку через відсутність у новоствореній автономії міських поселень управління автономією здійснювалося з міста Стерлітамака, що знаходився в сусідній Уфимській губернії.

З 31 березня 1992 року — Республіка Башкортостан у складі Російської Федерації.

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Утворення Малої Башкирії[ред. | ред. код]

Докладніше: Мала Башкирія

Після Лютневої Революції 1917 року в регіоні почався процес національного руху за створення національно-територіальної автономії. У липні-серпні 1917 року в Оренбурзі пройшли I і II Всебашкирські з'їзди (курултаї), де було ухвалено рішення про необхідність створення «демократичної республіки на національно-територіальних початках» у складі федеративої Росії. Вибраний першим і переобраний другим з'їздами Башкирське обласне (центральне) шуро (рада) працювало в Оренбурзі і готувалося до Засновницьких зборів Росії, яка винна була відбудуться в січні 1918 року.

Жовтнева революція внесла корективи до процесу становлення автономії. 16 листопада 1917 року Башкирське обласне (центральне) шуро (рада) проголошує частини територій Оренбурзької, Пермської, Самарської, Уфимської губерній автономною частиною Російської республіки — територіально-національної автономії Башкурдістан. Останнє рішення було затверджене на III Всебашкирськом з'їзді (курултаї), який проходив 820 грудня 1917 року в Оренбурзі.

Поняття «Мала Башкирія» було введене в січні 1918 року в ході розробки проекту «Положення про автономію Малої Башкирії». До складу Малої Башкирії були віднесені південна частина Красноуфимського південна Осинського, південно-східна Єкатеринбурзького, південно-західна Шадринського (Пермська губернія), південно-західна Челябінського, західна Троїцького, Верхньоуральського, північно-західна Орського, північна Оренбурзького (Оренбурзька губернія), південно-західна Бірського, північно-східна частина Стерлітамацького повітів (Уфимська губернія), східна Бугурусланського (Самарська губернія). Оціночно: територія — 78 439 км², населення — 1219,9 тисяч осіб.

20 березня 1919 року було поміщено «Угоду центральної Радянської влади з Башкирським урядом про Радянську Автономну Башкирію». У пресі опубліковано 23 березня 1919 року, тому офіційною датою утворення республіки вважається цей день. Відповідно до «Угоди» була утворена Автономна Башкирська Радянська Республіка (АБРР). Термін «Мала Башкирія» і далі застосовувався відносно АБРР.

До її складу увійшли 17 волостей Оренбурського повіту, 28 волостей Орського повіту, 12 волостей Верхньоуральського повіту, 6 волостей Троїцького повіту, 9 волостей Челябінського повіту, 1 волость Бузулуцького повіту Оренбурзької губернії, 8 волостей Шадринського повіту, 4 волості Єкатеринбурзького повіту, 6 волостей і 5 окремих сел з 3 волостей Красноуфимського повіту Пермської губернії, 14 волостей Златоустовського повіту, 4 волості і башкирські селища 2 волостей Уфимського повіту, 29 волостей Стерлітамацького повіту Уфимської губернії.

7 волостей і місто Златоуст Златоустовського повіту, 6 волостей Уфимського повіту, 4 волості Троїцкого повіту, 10 волостей Стерлітамацького повіту, з раніше оголошених у складі Малої Башкирії, до складу АБРР могли бути віднесені тільки після проведення опиту населення.

Прийнята нова адинистративно-територіальна структура, що складалася з 13 кантонів: Джітаровський, Кипчацький, Усерганський, Бурзян-Тангауровський, Там'ян-Катайський, Аргаяшський, Яланський, Кущинський, Дуванський, Кудейський, Табінський, Юрматінський, Ток-Чуранський.

Згідно з «Угодою» місцезнаходження столиці Автономної Башкирської Радянської Республіки повинен був визначити з'їзд Рад, а до ухвалення остаточного рішення тимчасовою офіційною столицею було село Темясово Бурзянської волості Орського повіту (нині Баймацькій район). У зв'язку з наступом Колчака керівництво республіки було евакуйовано до Саранська, де знаходилося з кінця квітня по серпень 1919 року. 20 серпня 1919 року уряд повернувся в місто Стерлітамак, яке стало фактичною столицею Малої Башкирії, при цьому знаходячись на території Уфимської губернії. 20 серпня 1920 року місто Стерлітамак, а в листопаді цього ж року 16 волостей Стерлітамацького повіту передаються до складу республіки.

Утворення Великої Башкирії[ред. | ред. код]

Докладніше: Велика Башкирія
АБСРР в 1922 р.

14 червня 1922 р. декретом ВЦВК «Про розширення меж Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки» Уфимська губернія була скасована. Уфимський, Бірський, Белебеєвський і Златоустовський повіти Уфимської губернії включені до складу Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки. До складу республіки також включені Тургаяцька, Сиростанська, Місська волості, місто Міас Міаського повіту Челябінської губернії. З Малої Башкирії в Челябінську губернію переданий Яланський кантон. Мензелінський повіт Уфимської губернії в 1920 році був включений до складу утвореної Автономної Татарської Соціалістичної Радянської Республіки.

Офіційною столицею Автономної Башкирської Соціалістичної Радянської Республіки стає місто Уфа. З юридичної точки зору Уфимська губернія як адміністративна одиниця припиняє своє існування, фактично відбувається злиття Башкирської Республіки і Уфимської губернії, з домінуванням в керівництві Великої Башкирії представників останньої.

Соціально-економічний розвиток[ред. | ред. код]

За роки Радянської влади Башкирія з аграрний-індустріальної республіки стала індустріально-аграрною, більшість міст республіки були створені саме в цей період.

Вже до кінця 1920-х років на території Башкирії, Татарії і сусідніх областей був виявлений нафтоносний Волго-Уральський район. У травні 1932 р. почалося видобування нафти з перших свердловин у районі Ішимбая. У 1930-ті роки було поставлено завдання створити в цьому районі велику нафтову базу («Друге Баку»). Надалі це сприяло створенню нових галузей промисловості — нафтопереробної і нафтохімічної.

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

До 1930 року існувала волосно-кантональна система. З 20 серпня 1930 року введена районна система адміністративно-територіального ділення. У травні 1952 року Башкирська АРСР була розділена на Уфимську і Стерлітамацьку області. У квітні наступного року це рішення було відмінене і обласне ділення в Башкирській АРСР скасоване.

Література[ред. | ред. код]

  1. История административно-территориального деления Республики Башкортостан (1708—2001). Сборник документов и материалов. — Уфа: Китап, 2003. — 536 с.
  2. Гатауллин Р. Ш. Динамика административно-территориального подчинения исторического Башкортостана. //Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции Организация территории: Статика, динамика, управление. / БГПУ им. Акмуллы, Башкортостанстат. — Уфа: Башкортостанстат, 2007. — 288 с.
  3. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.