Ямасіта Гентаро

Ямасіта Гентаро
яп. 山下源太郎
Народився	26 серпня 1863(1863-08-26) Йонедзава, Префектура Ямаґата, Японія
Помер	18 лютого 1931(1931-02-18) (67 років) Японія
Країна	Японія
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Військова академія флоту Японії
Заклад	Військова академія флоту Японії
Учасник	Японсько-цінська війна
Титул	барон
Військове звання	адмірал
Нагороди	Командор ордена Почесного легіону
Медіафайли у Вікісховищі

Барон Ямасіта Гентаро (яп. 山下 源太郎; 30 липня 1863 — 18 лютого 1931) — японський військово-морський офіцер, адмірал.

Біографія

Ямасіта закінчив 10 клас японської імператорської Військово-морської академії в 1883 році, де посів 4-е місце з 27 курсантів. Після служби мічманом на броненосці «Руйджо» та крейсері «Асама» він був призначений на низку суден на чолі військово-морського флоту, в тому числі: корвет «Джинджей», броненосець «Фузо», корвет «Каїмон», канонерка «Атаго», крейсер «Такачіхо». Потім навчався на розширених курсах морської артилерії і в 1891 році був призначений головним артилерійським офіцером корвета «Хаяй», потім був переведений на корвети «Каїмон» і «Мусасі».

Під час Першої китайсько-японської війни Ямасіта служив головним артилерійським офіцером корветів «Конго» і «Акіцусіма». Наприкінці війни Ямасіту перевели на берег, де він виконував ряд адміністративних доручень.

В 1896 році Ямасіта був направлений в Англію для спостереження за будівництвом військових кораблів. Після повернення в Японію в 1899 році він був призначений заступником капітана крейсерів «Ізумі» і «Касуга».

В липні 1900 року Ямасіта був призначений командувачем японських морських піхотинців під час Боксерського повстання в Тяньцзіні, потім проходив спеціальну службу в Гонконгу і Чефу.

Під час Російсько-японської війни Ямасіта служив офіцером з планування операцій у Генеральному штабі Імператорського флоту Японії. Після війни він був призначений в командування крейсера «Івате» — це був єдиний раз, коли Ямасіта по-справжньому командував кораблем. В 1906/12 роках служив на різних штабних посадах. В 1910/14 роках він був комендантом японської імператорської Військово-морської академії.

Після вступу Японії в Першу світову війну до 1915 року Ямасіта служив заступником начальника Генерального штабу Імператорського флоту Японії. Після цього він був призначений головнокомандувачем військово-морського округу Сасебо. З 1 грудня 1917 року — головнокомандувач 1-го флоту Імператорського флоту Японії. З 1 вересня по 28 жовтня 1918 року — командувач Об'єднаним флотом.

З 1 грудня 1920 по 15 квітня 1925 року — начальник Генерального штабу Імператорського флоту Японії, після чого займав кілька почесних і церемоніальних постів. З 1928 року решту життя прожив на самоті. Похований на цвинтарі Аояма в Токіо.

Нагороди

• Орден Вранішнього Сонця
  • 6-го класу (1895)
  • 4-го класу (1901)
  • 3-го класу (1901)
  • 1-го класу (1915)
• Орден Золотого шуліки
  • 4-го класу (1901)
  • 3-го класу (1901)
• Орден Священного скарбу
  • 6-го класу (1895)
  • 2-го класу (1914)
• Орден Почесного легіону, командор (Франція; 1924)
• Орден Квітів павловнії (1928)
• Баронський титул (10 листопада 1928)
• Численні медалі.

Література

• Agawa, Hiroyuki The Reluctant Admiral: Yamamoto and the Imperial Navy. — Kodansha International. — 2000. — P. 1B. — ISBN 4-7700-2539-4.
• Dupuy, Trevor N. Encyclopedia of Military Biography. — I B Tauris & Co Ltd., 1992. — ISBN 1-85043-569-3
• Kowner, Rotem Historical Dictionary of the Russo-Japanese War. — The Scarecrow Press. — 2006 Т. 33. — P. 32–38. — ISBN 0-8108-4927-5