Перегляд вихідного коду сторінки Японське море

{{Море
|розташування = [[Тихий океан]]
|середня глибина = 1&nbsp;752
}}
'''Япо́нське мо́ре''' або '''Східне море''' ({{lang-ja|日本海}}, ''Nihon kai''; [[Південна Корея|півд.]] {{lang-ko|동해}}, ''Donghae''; [[Північна Корея|півн.]] {{lang-ko|조선동해}}, ''Chosŏn Tonghae'')&nbsp;— напівзамкнуте [[море]] [[Тихий океан|Тихого океану]], між материком [[Євразія|Євразією]] та його [[Корейський півострів|Корейським піостровом]] і [[Японський архіпелаг|Японським архіпелагом]] та островом [[Сахалін]]ом. Омиває береги [[Японія|Японії]], [[Росія|Російської Федерації]], [[Південна Корея|Південної]] й [[Північна Корея|Північної Кореї]]. Площа 1&nbsp;062&nbsp;000&nbsp;км²{{efn|За даними [[Британіка|Encyclopedia Britannica]] площа моря становить 978&nbsp;000&nbsp;км².}},глибина до 3&nbsp;742&nbsp;м, [[солоність морської води]] 33,7&nbsp;— 34,8[[проміле|‰]].

З іншими морями з'єднане п'ятьма [[протока]]ми: [[Татарська протока|Татарською протокою]] між материковою частиною [[Азія|Азії]] та Сахаліном з [[Охотське море|Охотським морем]]; [[Протока Лаперуза|протокою Лаперуза]] між Сахаліном і [[Хоккайдо]] з Охотським морем; [[Цуґару (протока)|протокою Цугару]] між островами Хоккайдо і [[Хонсю]] з Тихим океаном; [[протока Канмон|протокою Канмон]] між Хонсю та [[Кюсю]] з [[Внутрішнє Японське море|Внутрішнім Японським морем]]; [[Корейська протока|Корейською протокою]] між Корейським півостровом і Кюсю із [[Східнокитайське море|Східнокитайським]] та [[Жовте море|Жовтим морем]].

Найбільші [[затока|затоки]]: [[Східно-Корейська затока|Східно-Корейська]] і [[Затока Петра Великого|Петра Великого]]. [[Острів|Острови]]: Ребун, Рішірі, [[Острів Окушірі|Окушірі]], [[Садо (острів)|Садо]], Уллиндо, [[Острови Окі|Окі]]. У море впадають [[річка|річки]]: [[Туманна]], [[Річка Сінано|Шінано]], [[Тесіо (річка)|Тешіо]], [[Річка Моґамі|Моґамі]], [[Ґо (річка)|Ґо]], [[Ісікарі (річка)|Ісікарі]], Омоно, Тумнін, Самарга, Коппі та інші.

Рельєф дна являє собою замкнуту [[улоговина|улоговину]], у центральній частині якої підноситься підводне підняття Ямато (глибина над гребнем 285 м), у північній&nbsp;— підняття Витязя та хребет Богорова.

== Назва ==
Японське море - домінуючий термін, який використовується в англійській мові для позначення моря, і назва в більшості європейських мов є еквівалентною, але в навколишніх країнах воно іноді називається по-різному.

У Японії море називається {{Lang|ja-Latn|Nihon kai}} ({{Lang-ja|日本海}},  «Японське море»), у Китаї - {{Lang|zh-Latn|Rìběn hǎi}} ({{Lang-zh|日本海}}, «Японське море») або первісно {{Lang|zh-Latn|Jīng hǎi}} ({{Lang-zh|鲸海}}, «Китове море»),<ref name="鲸海2">2006. [http://www.360doc.com/content/16/1124/07/18841360_609063920.shtml “鲸海”这个名字如何改成了“日本海”] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170828012235/http://www.360doc.com/content/16/1124/07/18841360_609063920.shtml|date=2017-08-28}}. Retrieved on 7 March 2017</ref> «Японське море» ({{Lang-ru|Японское море}}) в Росії, {{Transl|ko|Chosŏn Tonghae}} ({{Lang-ko|조선동해}}, «Корейське Східне море») у [[Північна Корея|Північній Кореї]] та {{Transl|ko|Donghae}} ({{Lang-ko|동해}}, «Східне море») у [[Південна Корея|Південній Кореї]].

=== Суперечка про найменування ===
Використання терміну «Японське море» як домінуючої назви є предметом суперечок. Південна Корея хоче, щоб назва «Східне море» використовувалася замість або на додаток до «Японського моря»;<ref name="r1">[http://www.korea.net/news/issues/issueDetailView.asp?board_no=348 East Sea or "Sea of Japan"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071024171001/http://www.korea.net/News/Issues/issueDetailView.asp?board_no=348|date=2007-10-24}}. Korea.net. Retrieved on 21 March 2013.</ref> <ref name="momaf">[http://www.forthenextgeneration.com/dokdo/eastsea_01.htm Ministry of Maritime Affairs and Fisheries 2005. The Name East Sea Used for Two Millennia.] Ministry of Foreign Affairs and Trade of Korea, 2005</ref> тоді як Північна Корея віддає перевагу назві «Східне Корейське море».<ref name="fofajeffort0303">[http://www.mofa.go.jp/policy/maritime/japan/effort0303.html Efforts of the Government of Japan in Response to the Issue of the Name of the Sea of Japan (1) The 8th UNCSGN], The Ministry of Foreign Affairs of Japan</ref>

Основне питання в суперечці обертається навколо розбіжностей щодо того, коли назва «Японське море» стала міжнародним стандартом. Японія стверджує, що цей термін є міжнародним стандартом принаймні з початку 19 століття <ref name="Basic Position">{{Cite web|url=http://www1.kaiho.mlit.go.jp/GIJUTSUKOKUSAI/nihonkai/position_eng.htm|title=Japanese Basic Position on the Naming of the "Japan Sea"|date=1 March 2005|publisher=[[Japan Coast Guard]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20110524092704/http://www1.kaiho.mlit.go.jp/GIJUTSUKOKUSAI/nihonkai/position_eng.htm|archive-date=24 May 2011|url-status=dead}}</ref> тоді як Кореї стверджують, що термін «Японське море» виник пізніше, коли [[Корейське генерал-губернаторство|Корея перебувала під владою Японії]],  а до цієї окупації в англійській мові використовувалися інші назви, такі як «Корейське море» або «Східне море».<ref name="legitimacy">{{Cite web|url=http://www.mofat.go.kr/english/political/images/res/east_sea.pdf|title=Legitimacy for Restoring the Name East Sea|publisher=[[Ministry of Foreign Affairs (South Korea)|Republic of Korea Ministry of Foreign Affairs and Trade]]|access-date=28 September 2010}}</ref> У 2012 році [[Міжнародна гідрографічна організація]] (МГО), міжурядова організація, яка веде публікацію з переліком меж океанів і морських територій у всьому світі, відмовилася від останньої з кількох спроб за останні 25 років переглянути назву моря у своїй публікації. Це сталося насамперед через відсутність згоди між Кореєю та Японією щодо питання назви.<ref>{{Cite news|title=IHO nixes 'East Sea' name bid|date=28 April 2012|page=2|agency=[[Kyodo News]]|work=[[Japan Times]]}}</ref> <ref>{{Cite news|url=http://www.stripes.com/news/pacific/korea/agency-rejects-south-korea-s-request-to-rename-sea-of-japan-1.175687|title=Agency rejects South Korea's request to rename Sea of Japan|last=Rabiroff|first=Jon|last2=Yoo Kyong Chang|date=27 April 2012|page=5|work=[[Stars and Stripes (newspaper)|Stars and Stripes]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20160920033907/http://www.stripes.com/news/pacific/korea/agency-rejects-south-korea-s-request-to-rename-sea-of-japan-1.175687|archive-date=2016-09-20}}</ref> У вересні 2020 року МГО оголосила, що прийме нову цифрову систему, також відому як «S-130». У листопаді 2020 року S-23, попередня версія морської карти, створена в 1953 році, буде оприлюднена як публікація МГО, щоб продемонструвати еволюційний процес переходу від аналогової до цифрової ери. МГО схвалила пропозицію щодо нової офіційної морської карти. Нова карта буде позначена числовим ідентифікатором без назви.<ref>{{Cite web|url=https://iho.int/en/periodic-publications|title=2nd Session of the IHO Assembly (Report of Proceeding)|date=16 November 2020|publisher=[[International Hydrographic Organization]]|access-date=9 December 2021}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://iho.int/uploads/user/pubs/periodical/P6A2_2020_Vol1_ENG.pdf|title=2nd Session of the IHO Assembly (November 2020) Report of Proceedings Volume 1|date=18 November 2020|publisher=[[International Hydrographic Organization]]|access-date=9 December 2021}}</ref>

== Історія ==
Протягом століть море захищало Японію від наземних вторгнень, особливо з боку [[монголи|монголів]]. По ньому давно ходили азійські, а з 18 століття&nbsp;— європейські кораблі. Російські експедиції 1733—1743&nbsp;років склали карту Сахаліну та Японських островів. У 1780-х роках француз [[Жан-Франсуа Лаперуз]] вирушив на північ через протоку, згодом названу його ім'ям. У 1796 році британський військово-морський офіцер [[Вільям Роберт Броутон]] досліджував Татарську протоку, східне узбережжя [[Далекий Схід|Далекого Сходу]] й Корейський півострів.

У 1803—1806 роках російський мореплавець [[Крузенштерн Іван Федорович|Іван Крузенштерн]], під час навколосвітньої експедиції на кораблі [[Надєжда (шлюп)|«Надєжда»]] також досліджував Японське море й східні береги Японських островів. У 1849 році інший російський дослідник [[Невельськой Геннадій Іванович|Геннадій Невельской]] відкрив [[Протока Невельського|протоку]] між материком і Сахаліном і наніс на карту північну частину Татарської протоки. Російські експедиції 1853—1854 і 1886—1889 років займалися вимірюванням температури поверхні та вивченням припливів. Вони також задокументували циклональний характер [[морська течія|морських течій]].

Інші відомі експедиції 19-го століття включають американську Північно-тихоокеанську експедицію (1853—1856) і британську [[Експедиція «Челленджера»|Експедицію «Челленджера»]] (1872—1876). [[Водна екосистема|Водну екосистему]] моря описав [[Бражников Володимир Костянтинович|Володимир Бражников]] у 1899—1902&nbsp;роках і [[Шмідт Петро Юлійович|Петро Шмідт]] у 1903—1904&nbsp;роках. Японські наукові дослідження моря почалися тільки 1915 року й стали систематичними з 1920-х років.

== Клімат ==
Акваторія моря лежить у [[Помірний кліматичний пояс|помірному кліматичному поясі]], лише найпівденніша&nbsp;— у [[субтропічний кліматичний пояс|субтропічному]]<ref name="Атлас7"/>. Увесь рік панують [[помірні повітряні маси]]. Переважають [[західні вітри]]. Цілий рік переважає [[циклон|циклонічна діяльність]], [[погода]] мінлива, часті [[шторм]]и, зволоження достатнє й надмірне<ref name="ФГАМ1964"/>.

[[Зима|Взимку]] на [[північний захід|північному заході]] моря температура поверхневих вод нижча за 0&nbsp;°C, на [[південний схід|південному сході]]&nbsp;— вища за +10&nbsp;°C, [[літо|влітку]] відповідно досягає +18&nbsp;°C та +24, + 26&nbsp;°C. Північно-західна частина моря вкрита [[лід|кригою]] переважно з [[листопад]]а до [[березень|березня]]. З півдня в море заходить тепла [[Цусімська течія]].

== Біологія ==
Акваторія моря утворює однойменний морський [[екорегіон]] бореальної північнотихоокеанської зоогеографічної провінції<ref name="Spalding2007"/>. У [[Зоогеографічне районування|зоогеографічному]] відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200&nbsp;м належить до [[Пацифічна бореальна біогеографічна область|пацифічної області]] бореальної зони<ref name="ЖЖ1"/>.
[[Файл:107 0798 Sivuchi wiki.jpg|thumb|ліворуч|230пкс|[[Морський лев|Морські леви]] на острові Монерон.]]

=== Флора і фауна ===
Висока концентрація розчиненого [[кисень|кисню]] призводить до багатої водного життя Японського моря&nbsp;— тут налічується понад 800 [[вид]]ів [[водні рослини|водних рослин]] і понад 3500 видів тварин, у тому числі понад 900 видів [[ракоподібні|ракоподібних]], близько 1000 видів [[риби|риб]] і 26 видів [[ссавці]]в. Прибережні райони містять кілька кілограмів [[біомаса|біомаси]] на квадратний метр. До пелагічних (океанічних) риб відносяться [[Сайра (риба)|сайра]], [[скумбрія]], [[ставрида]], [[сардини]], [[анчоус]]и, [[оселедець]], [[Спарові|морський лящ]], [[кальмари]] й різні види [[лосось|лосося]] та [[форель|форелі]]. Донна іхтіофауна представлена такими рибами, як [[тріска]], [[минтай]] і [[Терпугові|терпуг]].

Ссавці представлені [[тюлені|тюленями]] й [[кити|китами]] (давня китайська назва моря була «Китове море»<ref name="鲸海">2006. [http://www.360doc.com/content/16/1124/07/18841360_609063920.shtml “鲸海”这个名字如何改成了“日本海”] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170828012235/http://www.360doc.com/content/16/1124/07/18841360_609063920.shtml|date=2017-08-28}}. Retrieved on 7 March 2017</ref>), а [[ракоподібні]]&nbsp;— [[креветки|креветками]] й [[краби|крабами]].<ref name="brit3">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/300960/Sea-of-Japan Sea of Japan], Encyclopædia Britannica on-line</ref> Через неглибокі протоки, що з'єднують море з Тихим океаном, Японське море не має характерної океанічної глибоководної фауни.<ref name="bse2">[http://bse.sci-lib.com/article128477.html Sea of Japan], [[Great Soviet Encyclopedia]] (in Russian)</ref> Флору й фауну, унікальну для регіону навколо Японського моря, називають «елементами Японського моря».<ref name="Kameda 2011">Kameda Y. & Kato M. (2011). "Terrestrial invasion of pomatiopsid gastropods in the heavy-snow region of the Japanese Archipelago". ''[[Еволюційна біологія BMC|BMC Evolutionary Biology]]'' '''11''': 118. {{DOI|10.1186/1471-2148-11-118}}.</ref>

== Економіка ==
[[Файл:Center_of_Vladivostok_and_Zolotoy_Rog.jpg|ліворуч|міні|Бухта [[Золотий Ріг (Владивосток)|Золотий Ріг]] поблизу Владивостока, Росія]]
Рибальство довгий час було основною економічною діяльністю в Японському морі. В основному воно здійснюється на континентальному шельфі та поблизу нього і зосереджене на оселедці, сардинах і блакитному тунці. Однак після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] запаси цих видів виснажилися. Кальмарів переважно ловлять біля центру моря, а лосося&nbsp;— біля північних і південно-західних берегів.<ref name="brit">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/300960/Sea-of-Japan Sea of Japan], Encyclopædia Britannica on-line</ref> Також добре розвинене виробництво морських водоростей.<ref name="rev">A. D. Dobrovolskyi and B. S. Zalogin [http://tapemark.narod.ru/more/19.html Seas of USSR. Sea of Japan], Moscow University (1982) (in Russian)</ref>

Важливість рибальства в морі ілюструють [[Територіальна претензія|територіальні суперечки]] між Японією та Південною Кореєю щодо [[Суперечка Ліанкур Рокс|скель Ліанкур]] та між Японією та Росією щодо [[Територіальні претензії щодо Курильських островів|Курильських островів]]. Вона також відображена в різних легендах, наприклад, у легенді про скелю Хейсі, яка свідчить, що одного разу, коли зник оселедець, стара фея кинула в море пляшку з чарівною водою, і оселедець повернувся. Пляшка прилипла до морського дна і перетворилася на скелю, яка стала зображенням Бога Японського моря.<ref>[http://www.hiyama.pref.hokkaido.lg.jp/ss/srk/tabi/07esashi/parts/2703his.htm 瓶子岩] Official website of Hiyama Prefecture, Hokkaido (in Japanese)</ref><ref>[http://www.hokkaido-esashi.jp/kankou/kamomejima/top.htm かもめ島] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110720104312/http://www.hokkaido-esashi.jp/kankou/kamomejima/top.htm|date=20 July 2011}} Esashi Town Guide (in Japanese)</ref>

[[Владивосток]] є базою російського китобійного флоту. Хоча він працює в північних морях, його продукція переробляється і частково розподіляється в районі Владивостока. Владивосток також є кінцевим пунктом [[Транссибірська магістраль|Транссибірської залізниці]], якою в цей з [[Вільний порт Владивосток|великий порт]] надходить безліч вантажів. Між російським континентальним портом [[Ваніно]] і [[Холмськ]]ом на Сахаліні Існує [[Паромна переправа Ваніно — Холмськ|регулярне поромне сполучення]] через Тартарську протоку.<ref name="rev2">A. D. Dobrovolskyi and B. S. Zalogin [http://tapemark.narod.ru/more/19.html Seas of USSR. Sea of Japan], Moscow University (1982) (in Russian)</ref>

Море має [[магнетит]]ові піски, а також родовища [[Природний газ|природного газу]] та [[Нафта|нафти]] поблизу північної частини Японії та острова Сахалін. Інтенсивність морських перевезень є помірною через холодні відносини між багатьма країнами, що межують з Японією. Як наслідок, найбільші японські порти розташовані на тихоокеанському узбережжі, а найважливішими портами на Японському морі є [[Ніїґата|Ніігата]], [[Цурута]] і [[Майдзуру]]. Найбільші південнокорейські порти&nbsp;— [[Пусан]], [[Ульсан]] і [[Пхохан]], розташовані на південно-східному узбережжі Корейського півострова, але вони також орієнтовані в основному на країни, які не межують з Японським морем.

Головний [[Росія|російський]] порт Владивосток обслуговує переважно внутрішні вантажі, тоді як [[Находка]] і [[Східний порт|Східний]] є більш міжнародними та мають інтенсивний обмін з Японією та [[Південна Корея|Південною Кореєю]]. Інші відомі російські порти&nbsp;— [[Совєтська Гавань|Радянська Гавань]], [[Александровськ-Сахалінський]] і [[Холмськ]], а головні порти Північної Кореї&nbsp;— [[Вонсан]], [[Хамхин|Хамхунг]] і [[Чхонджін|Чонджін]].<ref name="bse">[http://bse.sci-lib.com/article128477.html Sea of Japan], [[Great Soviet Encyclopedia]] (in Russian)</ref> Інтенсивність перевезень через Японське море неухильно зростає в результаті зростання економік країн Східної Азії.<ref name="brit2">[http://www.britannica.com/EBchecked/topic/300960/Sea-of-Japan Sea of Japan], Encyclopædia Britannica on-line</ref>

== Порти ==
{{стовпці|4}}
* [[Владивосток]]
* [[Находка (місто)|Находка]]
* [[Восточний порт|Восточний]]
* [[Советська Гавань]]
* [[Ваніно]]
* [[Александровськ-Сахалінський]]
* [[Холмськ]]
* [[Ніігата|Ніїгата]]
* [[Цуруга]]
* [[Майдзуру]]
* [[Вонсан]]
* [[Хиннам]]
* [[Чхонджин]]
</div>

== Див. також ==

* [[Географія Японії]]
* [[Географія Північної Кореї]]
* [[Географія Республіки Корея|Географія Південної Кореї]]
* [[Географія Росії]]
* [[:Категорія:Острови Японського моря]]

== Виноски ==
{{notelist}}

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="ФГАМ1964">{{ФГАМ, 1964}}</ref>
<ref name="Атлас7">Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач [[Скуратович Олег Ярославович|Скуратович О. Я.]]&nbsp;— {{К.}} : [[ДНВП «Картографія»]], 2008.</ref>
<ref name="Spalding2007">{{ref-en}} ''Mark D. Spalding'' et al. [http://bioscience.oxfordjournals.org/content/57/7/573.abstract Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas.] [[BioScience]] Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707</ref>
<ref name="ЖЖ1">{{ref-ru}} [[Жизнь животных]]. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора [[Зенкевич Лев Олександрович|Л.&nbsp;А.&nbsp;Зенкевича]].&nbsp;— {{М.}} : Просвещение, 1968.&nbsp;— с. 576.</ref>
}}

== Література ==
* {{книга |автор=[[Леонов Олександр Кузьмич|Леонов А. К.]] |заголовок=Региональная океанография |місце={{Л.}} |видавництво=[[Гидрометеоиздат]] |рік=1960 |ref=Леонов А. К. }} {{ref-ru}};
* {{книга |автор=[[Зенкевич Лев Олександрович|Зенкевич Л. А.]] |заголовок=Биология морей СССР|місце={{М.}} |видавництво=[[Наука (видавництво)|Издательство АН СССР]] |рік=1963 |сторінок=739 |ref=Зенкевич Л. А. }} {{ref-ru}};
* {{УРЕС1|3|847|Японське море}};
* {{ВРЕ|128477|Японское море}};
* {{книга |автор=[[Воскресенський Сергій Сергійович|Воскресенский С. С.]], [[Леонтьєв Олег Костянтинович|Леонтьев О. К.]], [[Спиридонов Олексій Іванович|Спиридонов А. И.]] и др. |заголовок=Геоморфологическое районирование СССР и прилегающих морей : Учебное пособие |місце={{М.}} |видавництво=[[Высшая школа]] |рік=1980 |сторінок=343 |ref=Воскресенский С. С. и др. }} {{ref-ru}};
* {{книга |автор=[[Шамраєв Юрій Іванович|Шамраев Ю. И.]], Шишкина Л. А. |заголовок=Океанология |посилання= |місце={{Л.}} |видавництво=[[Гидрометеоиздат]] |рік=1980|ref=Шамраев и Шишкина }} {{ref-ru}};
* {{книга |автор= |заголовок=Геоморфология СССР. Дальний Восток и берега морей, омывающих территорию СССР |відповідальний=Под ред. [[Асєєв Олексій Олександрович (географ)|А. А. Асеева]], [[Коржуєв Сергій Сергійович|С. С. Коржуева]] |посилання= |місце={{М.}} |видавництво=[[Наука (видавництво)|Наука]] |рік=1982 |сторінок=277 |ref=Асеев А. А. }} {{ref-ru}};
* {{книга |автор=[[Добровольський Олексій Дмитрович|Добровольский А. Д.]], [[Залогін Борис Семенович|Залогин Б. С.]] |заголовок=Моря СССР |місце={{М.}} |видавництво=Изд-во МГУ |рік=1982 |ref=Добровольский и Залогин }} {{ref-ru}};
* ''[[Плетньов Сергій Павлович|С.&nbsp;П.&nbsp;Плетньов]]''. Японське море // {{УРЕ|12}};
* {{ГЭС-2||частина =Японское море|сторінки  =588}};
* {{книга |автор= |заголовок=Обзор экологического состояния морей СССР и отдельных районов Мирового океана за 1989 г |місце={{Л.}} |видавництво=[[Гидрометеоиздат]] |рік=1990 |сторінок=174}} {{ref-ru}};
* {{книга |автор=Кондрин А. Т., [[Косарєв Олексій Нилович|Косарев А. Н.]], Полякова А. В. |заголовок=Экологическое состояние морей России |місце={{М.}} |видавництво=Изд-во МГУ |рік=1993|ref=Кондрин А. Т. и др. }} {{ref-ru}};
* {{книга |автор[[Шунтов В'ячеслав Петрович|=Шунтов В. П.]] |заголовок=Биология дальневосточных морей России |посилання= |відповідальний= |місце={{comment|Владивосток|Владивосток}} |видавництво= |рік=2001 |сторінок=579 |isbn= |ref=Шунтов В. П. }} {{ref-ru}};
* {{книга |автор=Арзамасцев И. С., Яковлев Ю. М., Евсеев Г. А. и др. |заголовок=Атлас промысловых беспозвоночных и водорослей морей Дальнего Востока России |місце={{comment|Владивосток|Владивосток}} |видавництво=Аванте |рік=2001 |сторінок=192 |isbn= |ref=Арзамасцев И. С. и др. }} {{ref-ru}};
* {{книга |автор= |заголовок=Геоэкология шельфа и берегов морей России |відповідальний=Под ред. Н. А. Айбулатова |посилання= |місце={{М.}} |видавництво=Ноосфера |рік=2001 |сторінок=427 |isbn= |ref=Айбулатов Н. А. }} {{ref-ru}};
* Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 94, 114—115 {{ref-ru}};
* {{книга |автор   = [[Зонн Ігор Сергійович|И. С. Зонн]], [[Костяной Андрій Геннадійович|А. Г. Костяной]] |частина   =Японское море|заголовок   = Охотское море. Энциклопедия |місце = Москва |видавництво    = {{нп|Международные отношения|«Международные отношения»|ru|Международные отношения (издательство)}} |рік   = 2009 |сторінки  =213|isbn  = 978-5-7133-1354-9|ref=Охотское море. Энциклопедия}} {{ref-ru}}

{{Бібліоінформація}}
{{Моря}}
{{Портали|Географія|Океанологія|Японія|Росія|Корея|Азія}}

[[Категорія:Зелена Україна]]
[[Категорія:Моря Тихого океану]]
[[Категорія:Японське море| ]]
[[Категорія:Моря Азії]]