Кавказ (Місяць): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
м вилучена Категорія:Місяць за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Montes Caucasus (LRO).png|300px|right|thumb|Місячний Кавказ. Ліворуч — [[Море Дощів]], праворуч унизу — [[Море Ясності]]. Великий кратер праворуч угорі — [[Евдокс (кратер)|Евдокс]], ліворуч унизу — Арістілл (більший) та [[Автолік (місячний кратер)|Автолік]] (менший). Лівіше й вище центру видно кратер [[Кассіні (місячний кратер)|Кассіні]]. Гори ліворуч угорі — [[Альпи (Місяць)|Альпи]], самотній пік на лівому краю — [[гора Пітон]].]]
'''Кавказ''' ({{lang-lat|Montes Caucasus}}) — гірський хребет в північно-східній частині видимого з Землі боку Місяця.
[[Файл:Montes Caucasus.jpg|thumb|right|300px| ]]
[[Файл:Montes Caucasus (GLD100).gif|thumb|right|300px|Карта висот цієї ж ділянки (жовте — височини, синє — низовини)]]
{{ПозКарта
[[Файл:Imbrium map.png|thumb|right|300px|Схема моря Дощів, місячні Альпи позначені літерою O]]
|Місяць, видимий бік
|AlternativeMap=Mare Imbrium (LRO).png
|lat_dir=N|lat_deg=12
|lon_dir=E|lon_deg=54.5
|mark=Flashspot.gif
|marksize=11
|caption=Кавказ на зображенні [[Море Дощів|Моря Дощів]]
|width=250
}}
{{ПозКарта
|Місяць, видимий бік
|AlternativeMap=Moon nearside LRO 5000 (2).png
|lat_dir=N|lat_deg=37
|lon_dir=E|lon_deg=10
|mark=Flashspot.gif
|marksize=11
|caption=Розташування місячного Кавказу
|width=250
}}
[[Файл:Montes Caucasus AS15-M-1536.jpg|252px|thumb|Знімок південної частини Кавказу, зроблений «[[Аполлон-15|Аполлоном-15]]» з висоти {{s|106 км}} (1971).]]


'''Кавказ''' ({{lang-la|Montes Caucasus}})&nbsp;— гірський хребет на [[Видимий бік Місяця|видимому боці]] [[Місяць (супутник)|Місяця]], на східному краю [[Море Дощів|Моря Дощів]]. Є частиною валу [[імпактний басейн|басейну]] цього моря. Довжина&nbsp;— близько {{s|440 км}}<ref name=gazetteer/>, найбільша висота&nbsp;— {{s|5,5–6,0 км}} відносно сусідніх ділянок Моря Дощів та 3,45&nbsp;км відносно [[Селенографія#Висота|місячного рівня відліку висот]]<ref name=JMARS/>. При освітленні вранішнім Сонцем (поблизу [[фази Місяця|першої чверті]]) є легкодоступним і цікавим об'єктом для аматорських спостережень<ref name=Grego_2006/>.
Протяжність хребта, за різними джерелами, від 445 до 550 кілометрів. Найвища точка знаходиться на висоті близько 6000 метрів. «Кавказ» і хребет «Апенніни», замикають кільце навколо [[Море Дощів|Моря Дощів]] зі сходу, відділяючи його від [[Море Ясності|Моря Ясності]] і [[Море Парів|Моря Парів]] в південно-східному напрямку. На півночі від гір знаходиться кратер [[Арістотель (кратер)|Арістотель]], кратер [[Евдокс (кратер)|Евдокс]] розташований в самих горах. Гори розташовані в районі, обмеженому селенографічими координатами 30,53°&nbsp;— 44,26° с.ш., 6,06°&nbsp;— 14,27° в.д.<ref>[http://planetarynames.wr.usgs.gov/Feature/4007 Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу]</ref>


== Назва ==
Свою назву хребет отримав в середині XVII століття, після пропозиції польського астронома [[Ян Гевелій|Яна Гевелія]] називати гори на Місяці такими ж іменами, як і на Землі. Німецький астроном, [[Йоганн Генріх фон Медлер|Йоганн Медлер]], запропонував назвати хребет на честь Кавказьких гір.
Ім'я земного [[Кавказькі гори|Кавказу]] ({{lang-la|Caucasus}}) потрапило на карту Місяця ще 1647 року завдяки [[Ян Гевелій|Яну Гевелію]], який давав місячним деталям рельєфу імена земних. Але у нього воно належало горам, нині відомим як [[Піренеї (Місяць)|Піренеї]]<ref name=Hevelius_1647/><ref name=Whitaker_2003_Hevelius/>. На об'єкт цієї статті цю назву переніс у 19 столітті [[Йоганн Генріх фон Медлер]]. 1935 року вона була затверджена [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародним астрономічним союзом]] у вигляді ''Caucasus''<ref name=Blagg_1935/><ref name=nomenclature_row/>, а на початку 1960-х разом із назвами інших місячних гір отримала нинішню латинізовану форму: ''[[Montes]] Caucasus''<ref name=Transactions_11B/><ref name=gazetteer/>.


Жодна окрема частина Кавказу станом на 2017 рік не має [[планетна номенклатура|офіційної назви]]<ref>За даними [https://planetarynames.wr.usgs.gov номенклатурного довідника Міжнародного астрономічного союзу] станом на 21 грудня 2017.</ref>. 1645 року [[Міхаель Флоран ван Лангрен|Міхаель ван Лангрен]] назвав три височини цього хребта на честь іспанської королеви [[Маріанна Австрійська|Маріанни Австрійської]], іспанської інфанти [[Марія Терезія Іспанська|Марії Терезії]] та французької принцеси [[Анна де Монпансьє|Анни де Монпансьє]]<ref>[[:commons:File:Langrenus map of the Moon 1645.jpg|Карта Місяця, складена Міхаелем ван Лангреном (1645)]]</ref><ref name=Whitaker_2003_Langrenus/><ref name=Van_der_Krogt_2014/>, але ці назви не прижилися. У 19 столітті [[Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт]] називав південний виступ Кавказу мисом [[Майкл Фарадей|Фарадея]], а чимало окремих гір позначив грецькими літерами ({{s|''Caucasus'' α}}, {{s|''Caucasus'' β}} тощо). 1935 року ці позначення були затверджені [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародним астрономічним союзом]]<ref name=Blagg_1935/>, а 1973 року скасовані ним разом із іншими літерними позначеннями місячних височин<ref name=Transactions_15B/>.
Питання про походження місячних гір, в тому числі і хребта Кавказ, викликає суперечки. Існують метеоритна і вулканічна гіпотези, по-різному пояснюють появу гір на Місяці<ref>[http://schools.keldysh.ru/sch1216/students/Luna2002/poverhnost_luni.htm Поверхня Місяця, рельєф Місяця. Стаття на сайті schools.keldysh.ru]</ref>.

== Опис ==
Кавказ разом із [[Альпи (Місяць)|Альпами]], [[Апенніни (Місяць)|Апеннінами]], [[Карпати (Місяць)|Карпатами]] та низкою інших височин складає головний вал [[імпактний басейн|басейну]] [[Море Дощів|Моря Дощів]]. Таким чином, він з'явився разом із цим басейном завдяки [[зіткнення з космічним тілом|удару астероїда]], що стався на початку [[ранньоімбрійська епоха|ранньоімбрійської епохи]], {{s|3,7–3,9 млрд}} років тому. В районі Кавказу&nbsp;— Альп цей вал роздвоюється: Кавказ продовжує правильне півкільце Апеннін з Карпатами, а Альпи відхиляються вбік. Для пояснення цього відхилення є кілька версій<ref name=Whitford_Stark_1981/>.

Найвища гора Кавказу знаходиться на {{coord|39.14|N|9.50|E|globe:Moon|name=найвища вершина Кавказу}} (трохи західніше кратера Каліпп) і має висоту {{s|5,5—6,0 км}} відносно сусідніх морських ділянок<ref name=JMARS/>. Таким чином, висота місячного Кавказу приблизно така ж, як і [[Кавказькі гори|земного]].

Південний кінець Кавказу та північний кінець [[Апенніни (Місяць)|Апеннін]] обмежують протоку шириною кількадесят кілометрів, яка сполучає моря [[Море Дощів|Дощів]] та [[Море Ясності|Ясності]]. Підніжжя Кавказу затоплене лавою з боків обох морів. На північно-східному краї<ref name=gazetteer/> хребта розташований молодий 70-кілометровий кратер [[Евдокс (кратер)|Евдокс]] (втім, іноді межі Кавказу на півночі розширюють до кратера [[Аристотель (кратер)|Аристотель]])<ref name=Grego_2006/>, а на сході в гірську систему врізається старий зруйнований 95-кілометровий кратер Александр. Інші найменовані кратери Кавказу&nbsp;— 34-кілометровий кратер Каліпп (у центрі хребта, поблизу найвищої вершини) і 12-кілометровий кратер Ламек (у північній частині хребта).

Біля західного краю Кавказу в Морі Дощів лежить 25-кілометровий кратер Теетет, а дещо далі&nbsp;— більші кратери [[Кассіні (місячний кратер)|Кассіні]], Арістілл та [[Автолік (місячний кратер)|Автолік]]. На схід від південного кінця хребта в Морі Ясності розташований набагато менш помітний, але більш рідкісний об'єкт, неофіційно відомий як купол Валентина ({{lang-en|Valentine Dome}})&nbsp;— округлий пагорб діаметром 30&nbsp;км і висотою лише 100&nbsp;м. Ймовірно, він має вулканічне походження<ref name=Atlas_2012/>. Біля південно-західного краю Кавказу морською поверхнею тягнуться борозни Теетета (''Rimae Theaetetus''), а біля східного&nbsp;— борозна Каліппа (''Rima Calippus'').


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Список гір на Місяці]]
* [[Список гір на Місяці]]
[[Файл:Montes Caucasus AS15-M-1536.jpg|350px|thumb|Косий погляд вікнами на північ від 106-кілометровій висоті південної Монтес Кавказу, від Аполлона 15]]
[[Файл:Montes Apenninus Montes Caucasus AS11-44-6665HR.jpg|thumb|right|400px|Вид на лімбі Місяця, показуючи Монтес Aппаній (ліворуч), Монтес Кавказ (праворуч), східна Море Дощів (угорі), і західне Моря Ясності (внизу), від Аполлона 11]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|refs=
<ref name=Atlas_2012>{{книга
|заголовок =The Cambridge Photographic Moon Atlas
|автор =Chu A., Paech W., Weigand M.
|видавництво =Cambridge University Press
|рік =2012
|частина =Montes Caucasus
|chapterurl =http://books.google.com/books?id=gOW2MO-IFa4C&pg=PA88&dq=Caucasus
|isbn =9781107019737
|pages =88–89
|doi =10.1017/CBO9781139095709.006
}}</ref>
<ref name=Blagg_1935>{{книга
|заголовок =Named Lunar Formations
|автор =Blagg M. A., Muller K., Wesley W. H., Saunder S. A., Franz J. H. G., IAU.
|місце =London
|видавництво =P. Lund, Humphries & Co. Ltd.
|рік =1935
|pages =30
|bibcode =1935nlf..book.....B
}} ([http://the-moon.wikispaces.com/Named+Lunar+Formations+Text Витяги], [http://archive.is/nPhSP архів]).</ref>
<ref name=gazetteer>{{cite web
|url = https://planetarynames.wr.usgs.gov/Feature/4007
|title = Montes Caucasus
|work = Gazetteer of Planetary Nomenclature
|publisher = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
|date = 2010-10-18
|accessdate = 2017-12-21
|archiveurl = http://archive.is/bOH3
|archivedate = 2012-07-12
|deadurl = no
}}</ref>
<ref name=Grego_2006>{{книга
|заголовок =The Moon and How to Observe It
|посилання =http://books.google.com/books?id=0wh5HABxVksC&pg=PA110&dq=Caucasus
|автор =Grego P.
|рік =2006
|видавництво =Springer Science & Business Media
|pages =110
|allpages =285
|isbn =978-1-846-28243-0
}}</ref>
<ref name=Hevelius_1647>{{книга
|автор =[[Ян Гевелій|Hevelius J.]]
|заголовок =Selenographia sive Lunae descriptio
|місце =[[Гданськ|Gedani]]
|видавництво=Hünefeld
|рік =1647
|pages =226–229
|doi =10.3931/e-rara-238
|посилання =http://www.e-rara.ch/zut/content/pageview/160524
}} (Caucasus&nbsp;— у [http://www.e-rara.ch/zut/content/pageview/160529 списку назв на с.230]).</ref>
<ref name=JMARS>За альтиметричними даними супутника [[Lunar Reconnaissance Orbiter]], отриманими через програму [http://jmars.asu.edu JMARS].</ref>
<ref name=nomenclature_row>{{Номенклатурный ряд названий лунного рельефа|с=52}}</ref>
<ref name=Transactions_11B>{{книга
|заголовок =Transactions of the International Astronomical Union, volume XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961)
|відповідальний=Ed. by D. H. Sadler
|видавництво =Academic Press
|рік =1962
|посилання =http://www.iau.org/static/resolutions/IAU1961_French.pdf
}} ([http://the-moon.wikispaces.com/IAU+Transactions+XIB Витяги], [http://archive.is/RwuuS архів]).</ref>
<ref name=Transactions_15B>{{книга
|заголовок =Transactions of the International Astronomical Union, volume XVB. Proceedings of the Fifteenth General Assembly Sydney 1973 and Extraordinary General Assembly Poland 1973
|відповідальний=Ed. by G. Contopoulos and A. Jappel
|видавництво =D. Reidel Publishing Company
|рік =1974
|посилання =https://books.google.com/books?id=gy77CAAAQBAJ&pg=PA112&dq=%22Greek+letters+previously+indicating+lunar+elevations+will+be+dropped%22
|pages =112
|allpages =334
|bibcode =1974tiau.book.....C
|isbn =978-94-010-2210-1
|doi =10.1007/978-94-010-2208-8
}} ([https://the-moon.wikispaces.com/IAU+Transactions+XVB Витяги], [http://archive.is/39fA архів]).</ref>
<ref name=Van_der_Krogt_2014>{{cite journal
|author =Peter van der Krogt, Ferjan Ormeling
|title =Michiel Florent van Langren and Lunar Naming
|date =2014
|journal=Els noms en la vida quotidiana. Actes del XXIV Congrés Internacional d’ICOS sobre Ciències Onomàstiques. Annex (Biblioteca Tècnica de Política Lingüística; 11)
|pages =1851–1868
|doi =10.2436/15.8040.01.190
|url =http://web.archive.org/web/20160103023726/http://www.gencat.cat/llengua/BTPL/ICOS2011/190.pdf
}}</ref>
<ref name=Whitaker_2003_Hevelius>{{книга
|заголовок =Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature
|автор =Whitaker E. A.
|видавництво=Cambridge University Press
|рік =2003
|isbn =9780521544146
|посилання =http://books.google.com/books?id=aV1i27jDYL8C&pg=PA203&dq=Caucasus
|pages =203, 209
|allpages =264
|bibcode =2003mnm..book.....W
}}</ref>
<ref name=Whitaker_2003_Langrenus>{{книга
|заголовок =Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature
|автор =Whitaker E. A.
|видавництво=Cambridge University Press
|рік =2003
|isbn =9780521544146
|посилання =http://books.google.com/books?id=aV1i27jDYL8C&pg=PA198&dq=Caucasus
|pages =198–200
|allpages =264
|bibcode =2003mnm..book.....W
}}</ref>
<ref name=Whitford_Stark_1981>{{cite journal
|author =Whitford-Stark, J. L.
|title =Modification of multi-ring basins - the Imbrium model
|journal =In: Multi-ring basins: Formation and evolution; Proceedings of the Lunar and Planetary Science Conference, Houston, TX, November 10-12, 1980. (A82-39033 19-91) New York and Oxford, Pergamon Press, 1981.
|pages =113–124
|date =1981
|bibcode =1981mrbf.conf..113W
|url =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1981mrbf.conf..113W
}}</ref>
}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{commonscat-inline|Montes Caucasus}}
* [http://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/bin/srch_nam.shtml?Montes%20Alpes%7C0 Цифровий фотографічний атлас Місяця]
* Карти з чинними назвами деталей поверхні: [https://planetarynames.wr.usgs.gov/images/Lunar/lac_25_wac.pdf західна частина], [https://planetarynames.wr.usgs.gov/images/Lunar/lac_26_wac.pdf східна частина], [https://planetarynames.wr.usgs.gov/images/Lunar/lac_41_wac.pdf південний кінець]
* [http://www.lpod.org/coppermine/thumbnails.php?album=search&type=full&search=Montes%20Alpes Знімки гір на сайті «Lunar picture of the day»]
* [http://the-moon.wikispaces.com/Montes+Caucasus Кавказ] на The-Moon Wiki
* [http://www.lpi.usra.edu/resources/mapcatalog/usgs/I666/ Геологічна карта околиць гір]
* {{cite web
* [http://top-lenta.net/hi_tech/9783-ne-maxnut-li-na-nedelku-v-lunnye-alpy-tam-kak-raz.html]
|url =https://lpod.wikispaces.com/May+4%2C+2013
* [http://toolserver.org/~geohack/geohack.php?pagename=Montes_Alpes&params=46.4_N_0.8_W_globe:Moon Розташування хребта на карті Місяця]
|title =Topographic revelations

|author =Wood C.
{{moon-stub}}
|publisher =Lunar photo of the day
|date =04.05.2013
|archiveurl =http://archive.is/VNuBz
|archivedate=22.12.2017
|deadurl =no
}}&nbsp;— знімок південної частини Кавказу при дуже низькому Сонці.
* {{cite web
|url =http://www.chamaeleon-observatory-onjala.de/mondatlas-en/htm/segment-5d.htm
|title =Segment 5 D. Aristillus, Autolycus, Theaetetus, Rima Hadley (Apollo 15), Palus Putredinus, Valentine Dome
|author =Hofmann F., Paech W.
|publisher =Chamäleon Observatory
|archiveurl =http://web.archive.org/web/20171222014559/http://www.chamaeleon-observatory-onjala.de/mondatlas-en/htm/segment-5d.htm
|archivedate=22.12.2017
|deadurl =no
}}&nbsp;— знімки Кавказу та околиць при низькому Сонці.
* [http://www.lpi.usra.edu/resources/lunar_orbiter/bin/srch_nam.shtml?Montes%20Caucasus%7C0 Знімки Кавказу, зроблені апаратами серії Lunar Orbiter], на сайті Digital Lunar Orbiter Photographic Atlas of the Moon
* ''Page N. J.'' (1970). [http://www.lpi.usra.edu/resources/mapcatalog/usgs/I666/ Geologic atlas of the Cassini quadrangle of the Moon]&nbsp;— геологічна карта західної частини Кавказу
* ''Scott D. H.'' (1972). [http://www.lpi.usra.edu/resources/mapcatalog/usgs/I705/ Geologic atlas of the Eudoxus quadrangle of the Moon]&nbsp;— геологічна карта східної частини Кавказу


[[Категорія:Гори Місяця]]
[[Категорія:Гори Місяця]]

Версія за 02:01, 22 грудня 2017

Місячний Кавказ. Ліворуч — Море Дощів, праворуч унизу — Море Ясності. Великий кратер праворуч угорі — Евдокс, ліворуч унизу — Арістілл (більший) та Автолік (менший). Лівіше й вище центру видно кратер Кассіні. Гори ліворуч угорі — Альпи, самотній пік на лівому краю — гора Пітон.
Карта висот цієї ж ділянки (жовте — височини, синє — низовини)
Кавказ (Місяць) (Місяць, видимий бік)
Кавказ (Місяць)
Кавказ на зображенні Моря Дощів
Кавказ (Місяць) (Місяць, видимий бік)
Кавказ (Місяць)
Розташування місячного Кавказу
Знімок південної частини Кавказу, зроблений «Аполлоном-15» з висоти 106 км (1971).

Кавказ (лат. Montes Caucasus) — гірський хребет на видимому боці Місяця, на східному краю Моря Дощів. Є частиною валу басейну цього моря. Довжина — близько 440 км[1], найбільша висота — 5,5–6,0 км відносно сусідніх ділянок Моря Дощів та 3,45 км відносно місячного рівня відліку висот[2]. При освітленні вранішнім Сонцем (поблизу першої чверті) є легкодоступним і цікавим об'єктом для аматорських спостережень[3].

Назва

Ім'я земного Кавказу (лат. Caucasus) потрапило на карту Місяця ще 1647 року завдяки Яну Гевелію, який давав місячним деталям рельєфу імена земних. Але у нього воно належало горам, нині відомим як Піренеї[4][5]. На об'єкт цієї статті цю назву переніс у 19 столітті Йоганн Генріх фон Медлер. 1935 року вона була затверджена Міжнародним астрономічним союзом у вигляді Caucasus[6][7], а на початку 1960-х разом із назвами інших місячних гір отримала нинішню латинізовану форму: Montes Caucasus[8][1].

Жодна окрема частина Кавказу станом на 2017 рік не має офіційної назви[9]. 1645 року Міхаель ван Лангрен назвав три височини цього хребта на честь іспанської королеви Маріанни Австрійської, іспанської інфанти Марії Терезії та французької принцеси Анни де Монпансьє[10][11][12], але ці назви не прижилися. У 19 столітті Йоганн Фрідріх Юліус Шмідт називав південний виступ Кавказу мисом Фарадея, а чимало окремих гір позначив грецькими літерами (Caucasus α, Caucasus β тощо). 1935 року ці позначення були затверджені Міжнародним астрономічним союзом[6], а 1973 року скасовані ним разом із іншими літерними позначеннями місячних височин[13].

Опис

Кавказ разом із Альпами, Апеннінами, Карпатами та низкою інших височин складає головний вал басейну Моря Дощів. Таким чином, він з'явився разом із цим басейном завдяки удару астероїда, що стався на початку ранньоімбрійської епохи, 3,7–3,9 млрд років тому. В районі Кавказу — Альп цей вал роздвоюється: Кавказ продовжує правильне півкільце Апеннін з Карпатами, а Альпи відхиляються вбік. Для пояснення цього відхилення є кілька версій[14].

Найвища гора Кавказу знаходиться на 39°08′ пн. ш. 9°30′ сх. д. / 39.14° пн. ш. 9.50° сх. д. / 39.14; 9.50 (найвища вершина Кавказу) (трохи західніше кратера Каліпп) і має висоту 5,5—6,0 км відносно сусідніх морських ділянок[2]. Таким чином, висота місячного Кавказу приблизно така ж, як і земного.

Південний кінець Кавказу та північний кінець Апеннін обмежують протоку шириною кількадесят кілометрів, яка сполучає моря Дощів та Ясності. Підніжжя Кавказу затоплене лавою з боків обох морів. На північно-східному краї[1] хребта розташований молодий 70-кілометровий кратер Евдокс (втім, іноді межі Кавказу на півночі розширюють до кратера Аристотель)[3], а на сході в гірську систему врізається старий зруйнований 95-кілометровий кратер Александр. Інші найменовані кратери Кавказу — 34-кілометровий кратер Каліпп (у центрі хребта, поблизу найвищої вершини) і 12-кілометровий кратер Ламек (у північній частині хребта).

Біля західного краю Кавказу в Морі Дощів лежить 25-кілометровий кратер Теетет, а дещо далі — більші кратери Кассіні, Арістілл та Автолік. На схід від південного кінця хребта в Морі Ясності розташований набагато менш помітний, але більш рідкісний об'єкт, неофіційно відомий як купол Валентина (англ. Valentine Dome) — округлий пагорб діаметром 30 км і висотою лише 100 м. Ймовірно, він має вулканічне походження[15]. Біля південно-західного краю Кавказу морською поверхнею тягнуться борозни Теетета (Rimae Theaetetus), а біля східного — борозна Каліппа (Rima Calippus).

Див. також

Примітки

  1. а б в Montes Caucasus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 21 грудня 2017.
  2. а б За альтиметричними даними супутника Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS.
  3. а б Grego P. The Moon and How to Observe It. — Springer Science & Business Media, 2006. — P. 110. — ISBN 978-1-846-28243-0.
  4. Hevelius J. Selenographia sive Lunae descriptio. — Gedani : Hünefeld, 1647. — P. 226–229. — DOI:10.3931/e-rara-238. (Caucasus — у списку назв на с.230).
  5. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 203, 209. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  6. а б Blagg M. A., Muller K., Wesley W. H., Saunder S. A., Franz J. H. G., IAU. Named Lunar Formations. — London : P. Lund, Humphries & Co. Ltd, 1935. — P. 30. — Bibcode:1935nlf..book.....B. (Витяги, архів).
  7. Пугачева С. Г., Родионова Ж. Ф., Шевченко В. В., Скобелева Т. П., Дехтярева К. И., Попов А. П. Государственный Астрономический институт им. П.К. Штернберга, МГУ. Номенклатурный ряд названий лунного рельефа. — 2009. — С. 52. — 57 с. (описание)
  8. Transactions of the International Astronomical Union, volume XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. by D. H. Sadler. — Academic Press, 1962. (Витяги, архів).
  9. За даними номенклатурного довідника Міжнародного астрономічного союзу станом на 21 грудня 2017.
  10. Карта Місяця, складена Міхаелем ван Лангреном (1645)
  11. Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 198–200. — ISBN 9780521544146. — Bibcode:2003mnm..book.....W.
  12. Peter van der Krogt, Ferjan Ormeling (2014). Michiel Florent van Langren and Lunar Naming (PDF). Els noms en la vida quotidiana. Actes del XXIV Congrés Internacional d’ICOS sobre Ciències Onomàstiques. Annex (Biblioteca Tècnica de Política Lingüística; 11): 1851—1868. doi:10.2436/15.8040.01.190.
  13. Transactions of the International Astronomical Union, volume XVB. Proceedings of the Fifteenth General Assembly Sydney 1973 and Extraordinary General Assembly Poland 1973 / Ed. by G. Contopoulos and A. Jappel. — D. Reidel Publishing Company, 1974. — P. 112. — ISBN 978-94-010-2210-1. — Bibcode:1974tiau.book.....C. — DOI:10.1007/978-94-010-2208-8. (Витяги, архів).
  14. Whitford-Stark, J. L. (1981). Modification of multi-ring basins - the Imbrium model. In: Multi-ring basins: Formation and evolution; Proceedings of the Lunar and Planetary Science Conference, Houston, TX, November 10-12, 1980. (A82-39033 19-91) New York and Oxford, Pergamon Press, 1981.: 113—124. Bibcode:1981mrbf.conf..113W.
  15. Chu A., Paech W., Weigand M. Montes Caucasus // The Cambridge Photographic Moon Atlas. — Cambridge University Press, 2012. — P. 88–89. — ISBN 9781107019737. — DOI:10.1017/CBO9781139095709.006.

Посилання