Кавказькі гори
Кавказькі гори (груз. კავკასიონი,чеч. Кавказан лаьмнаш, вірм. Կովկաս, азерб. Qafqaz, карач.-балк. Кавказ таўла , рос. Кавказские горы) — гірська система між Чорним та Каспійським морем.
Поділяється на дві гірські системи: Великий Кавказ та Малий Кавказ.
Зміст |
Великий Кавказ [ред.]
Великий Кавказ простягається більш ніж на 1100 км з північного-заходу на південний-схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова що на узбережжі Каспія. Максимальної ширини Великий Кавказ досягає в районі Ельбруса (до 180 км). В осьовій частині розміщений Головний Кавказький хребет, на північ від якого простягається ряд паралельних хребтів, в тому числі моноклинального характеру. Більша частина південного схилу Великого Кавказу складається з кулеподібних хребтів, які приєднуються до Головного Кавказького хребта. Традиційно Великий Кавказ поділяють на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбруса), Центральний Кавказ (від Ельбруса до Казбека) і Східний Кавказ (від Казбека до Каспійського моря). Великий Кавказ — регіон с великим сучасним зледенінням. Загальна чисельність льодовиків становить близько 2 050, займана ними площа — приблизно 1 400 км². Більше половини зледенінь Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа і 70 % від загальної площі зледеніння). Головними центрами зледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина якого сягає близько 17 км).
Малий Кавказ [ред.]
Малий Кавказ з'єднується з Великим Кавказом Лихським хребтом, на заході відділяється від нього Колхідскькою низовиною, на сході — Куринською впадиною. Протяжність — близько 600 км, висота — до 3724 м.
Найбільше озеро — Севан.
В кавказьких горах біля міста Сочі пройдуть Зимові Олімпійські ігри 2014 року.
Найвищі вершини Кавказу [ред.]
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Кавказькі гори |
- 31-томна енциклопедія. Надрукована у Франції з 1886 по 1902 рік
