Троглітазон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 27: Рядок 27:


== Механізм дії ==
== Механізм дії ==
Механізм дії троглітазону, як і інших препаратів групи тіазолідиндіонів ([[піоглітазон]]у і [[розиглітазон]]у), полягає в активуванні рецепторів, які активуються проліфератором [[пероксисоми|пероксисом]].Троглітазон є лігандом як для [[PPARα|α-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом]], так і більш сильно – для [[PPARG|γ-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом]]. Троглітазон також містить α-токофероїльний фрагмент, що надає йому властивості, подібної до [[Вітамін E|вітаміну Е]], на додаток до активації PPAR. Показано, що троглітазон зменшує запальний процес<ref>{{cite journal |author=Aljada A, Garg R, Ghanim H, etal |title=Nuclear factor-kappaB suppressive and inhibitor-kappaB stimulatory effects of troglitazone in obese patients with type 2 diabetes: evidence of an antiinflammatory action? |journal=J. Clin. Endocrinol. Metab. |volume=86 |issue=7 |pages=3250–6 |year=2001 |doi=10.1210/jcem.86.7.7564 |pmid=11443197}} {{ref-en}}</ref>, і його застосування було пов'язане зі зниженням ядерного фактора каппа-B ([[NF-κB]]) і супутнім збільшенням його інгібітора ([[IκB]]). NF-κB є важливим регулятором клітинної [[транскрипція (біологія)|транскрипції]] для вироблення [[імунна відповідь|імунної відповіді]].
Механізм дії троглітазону, як і інших препаратів групи тіазолідиндіонів ([[піоглітазон]]у і [[розиглітазон]]у), полягає в активуванні рецепторів, які активуються проліфератором [[пероксисоми|пероксисом]].Троглітазон є лігандом як для [[PPARα|α-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом]], так і більш виражено – для [[PPARG|γ-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом]]. Троглітазон також містить α-токофероїльний фрагмент, що надає йому властивості, подібної до [[Вітамін E|вітаміну Е]], на додаток до активації PPAR. Показано, що троглітазон зменшує запальний процес<ref>{{cite journal |author=Aljada A, Garg R, Ghanim H, etal |title=Nuclear factor-kappaB suppressive and inhibitor-kappaB stimulatory effects of troglitazone in obese patients with type 2 diabetes: evidence of an antiinflammatory action? |journal=J. Clin. Endocrinol. Metab. |volume=86 |issue=7 |pages=3250–6 |year=2001 |doi=10.1210/jcem.86.7.7564 |pmid=11443197}} {{ref-en}}</ref>, і його застосування було пов'язане зі зниженням ядерного фактора каппа-B ([[NF-κB]]) і супутнім збільшенням його інгібітора ([[IκB]]). NF-κB є важливим регулятором клітинної [[транскрипція (біологія)|транскрипції]] для вироблення [[імунна відповідь|імунної відповіді]].
== Історія розробки ==
Троглітазон розроблений у лабораторії [[Японія|японської]] компанії «[[Daiichi Sankyo]]». У [[США]] виробленням та маркетингом препарату наприкінці 1990-х років займалась компанія «Parke-Davis», але виявилося, що він може спричинити [[Фармакологічна ідіосинкразія|фармакологічну ідіосинкразію]], наслідком якої може стати медикаментозний [[гепатит]]. Медичний працівник [[FDA]] Джон Геріг'ян, призначений для оцінки троглітазону, не рекомендував його схвалення через потенційну високу токсичність для печінки; компанія «Parke-Davis» поскаржилася на нього у FDA, і Геріг'яна згодом усунули зі своєї посади.<ref>[https://www.wired.com/medtech/drugs/multimedia/2008/10/gallery_retired_drugs?slide=6&slideView=6 Retired Drugs: Failed Blockbusters, Homicidal Tampering, Fatal Oversights] {{ref-en}}</ref> Група експертів FDA схвалила троглітазон в січні 1997 року.<ref>{{cite journal |doi = 10.1007/s00125-006-0245-0 |title = Risks of troglitazone apparent before approval in USA|year = 2006|last1 = Cohen|first1 = J. S.|journal = Diabetologia|volume = 49|pages = 1454–5|pmid = 16601971|issue = 6}} {{ref-en}}</ref> Після того, як стало відомо про часту [[побічна дія (медицина)|побічну дію]] препарату з боку [[печінка|печінки]], у грудні 1997 року троглітазон було вилучено з ринку [[Велика Британія|Великої Британії]]. У 2000 році препарат відкликаний із фармацевтичного ринку США, а незабаром після цього і з ринку Японії. Троглітазон не отримував схвалення в решті європейських країн.

Троглітазон був розроблений як перший протидіабетичний препарат, механізм дії якого полягає в посиленні чутливості до [[інсулін]]у. У той час широко поширеною була думка, що такі препарати, усуваючи первинний метаболічний дефект, пов'язаний з [[Цукровий діабет тип 2|цукровим діабетом другого типу]], матимуть численні переваги, включаючи уникнення ризику [[гіпоглікемія|гіпоглікемії]], пов'язаної з виробленням інсуліну, і раніше розробленими пероральними цукрознижуючими препаратами.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 37: Рядок 42:


[[Категорія:Антидіабетичні препарати]]
[[Категорія:Антидіабетичні препарати]]
[[Категорія:Лікарські засоби за алфавітом]]>
[[Категорія:Лікарські засоби за алфавітом]]
[[Категорія:Pfizer]]
[[Категорія:Pfizer]]

Версія за 17:47, 27 липня 2022

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Yukh68 (внесок, журнали) о 17:47 UTC (948410 хвилин тому).
Троглітазон
Систематична назва (IUPAC)
(RS)-5-(4-[(6-hydroxy-2,5,7,8-tetramethylchroman-2-yl)methoxy]benzyl)thiazolidine-2,4-dione
Ідентифікатори
Номер CAS 97322-87-7
Код ATC A10BG01
PubChem 5591
DrugBank DB00197
Хімічні дані
Формула C24H27NO5S 
Мол. маса 441,54 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність НД
Метаболізм печінковий
Період напіврозпаду 16-34 год.
Виділення нирковий
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

? (UK) ? (US)

Шляхи введення перорально

Троглітазон (англ. Troglitazone, лат. Troglitazonum) — синтетичний таблетований цукрознижуючий і протизапальний лікарський засіб класу тіазолідинонів для прийому всередину. Препарат застосовувався для лікування цукрового діабету другого типу.[1] Троглітазон був запатентований у 1983 році, та схвалений для клінічного застосування у 1997 році[2], проте пізніше вилучений з фармацевтичного обігу.

Механізм дії

Механізм дії троглітазону, як і інших препаратів групи тіазолідиндіонів (піоглітазону і розиглітазону), полягає в активуванні рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом.Троглітазон є лігандом як для α-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом, так і більш виражено – для γ-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом. Троглітазон також містить α-токофероїльний фрагмент, що надає йому властивості, подібної до вітаміну Е, на додаток до активації PPAR. Показано, що троглітазон зменшує запальний процес[3], і його застосування було пов'язане зі зниженням ядерного фактора каппа-B (NF-κB) і супутнім збільшенням його інгібітора (IκB). NF-κB є важливим регулятором клітинної транскрипції для вироблення імунної відповіді.

Історія розробки

Троглітазон розроблений у лабораторії японської компанії «Daiichi Sankyo». У США виробленням та маркетингом препарату наприкінці 1990-х років займалась компанія «Parke-Davis», але виявилося, що він може спричинити фармакологічну ідіосинкразію, наслідком якої може стати медикаментозний гепатит. Медичний працівник FDA Джон Геріг'ян, призначений для оцінки троглітазону, не рекомендував його схвалення через потенційну високу токсичність для печінки; компанія «Parke-Davis» поскаржилася на нього у FDA, і Геріг'яна згодом усунули зі своєї посади.[4] Група експертів FDA схвалила троглітазон в січні 1997 року.[5] Після того, як стало відомо про часту побічну дію препарату з боку печінки, у грудні 1997 року троглітазон було вилучено з ринку Великої Британії. У 2000 році препарат відкликаний із фармацевтичного ринку США, а незабаром після цього і з ринку Японії. Троглітазон не отримував схвалення в решті європейських країн.

Троглітазон був розроблений як перший протидіабетичний препарат, механізм дії якого полягає в посиленні чутливості до інсуліну. У той час широко поширеною була думка, що такі препарати, усуваючи первинний метаболічний дефект, пов'язаний з цукровим діабетом другого типу, матимуть численні переваги, включаючи уникнення ризику гіпоглікемії, пов'язаної з виробленням інсуліну, і раніше розробленими пероральними цукрознижуючими препаратами.

Примітки

  1. ↑ Fisher, Lawrence (4 листопада 1997). Adverse Diabetes Drug News Sends Warner-Lambert Down. The New York Times. Процитовано 12 грудня 2012. (англ.)
  2. ↑ Fischer, Jnos; Ganellin, C. Robin (2006). Analogue-based Drug Discovery (англ.). John Wiley & Sons. с. 450. ISBN 9783527607495.
  3. ↑ Aljada A, Garg R, Ghanim H та ін. (2001). Nuclear factor-kappaB suppressive and inhibitor-kappaB stimulatory effects of troglitazone in obese patients with type 2 diabetes: evidence of an antiinflammatory action?. J. Clin. Endocrinol. Metab. 86 (7): 3250—6. doi:10.1210/jcem.86.7.7564. PMID 11443197. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  4. ↑ Retired Drugs: Failed Blockbusters, Homicidal Tampering, Fatal Oversights (англ.)
  5. ↑ Cohen, J. S. (2006). Risks of troglitazone apparent before approval in USA. Diabetologia. 49 (6): 1454—5. doi:10.1007/s00125-006-0245-0. PMID 16601971. (англ.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Троглітазон&oldid=36666063