Іларіон Карпінський
| о. Іларіон Карпінський, ЧСВВ | |
|---|---|
| пол. Hilarion Karpiński | |
| Помер | 1762 |
| Країна | Велике князівство Литовське |
| Діяльність | священник, географ |
| Alma mater | Грецька колегія святого Атанасія |
| Галузь | географія |
| Посада | Генеральний секретар Василіянського Чину (1759—1762) |
 Іларіон Карпінський у Вікісховищі | |
Іларіон Карпінський ЧСВВ (пол. Hilarion Karpiński; ? — 1762) — церковний діяч Великого князівства Литовського, ієромонах-василіянин, богослов, педагог, Генеральний секретар Василіянського Чину, укладач першого в Речі Посполитій польськомовного географічного словника.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Великому князівстві Литовському. Про ранні роки життя практично нічого невідомо. Мав рідного брата Іраклія Карпінського — ієромонаха-василіянина. Також його однофамілець або родич о. Никодим Карпінський був протоігуменом Литовської провінції у 1763—1770 роках.
Після складення вічних обітів, у 1743 році призначений на студії до Папської Грецької колегії святого Атанасія в Римі (вписаний на навчання 28 листопада 1743, а завершив студії 31 березня 1750 року). Під час студій у Римі в 1748 році отримав священичі свячення[1].
У 1754 році перебував у монастирі Пресвятої Тройці у Вільно, де був другим професором богослов'я для василіянських студентів[2]. На Генеральній капітулі Чину в Бересті 1759 року (5 вересня — 4 жовтня) обраний Генеральним секретарем Василіянського Чину від Литовської провінції[3].
Помер у 1762 році[4].
Географічний словник[ред. | ред. код]
Отець Іларіон Карпінський збирав матеріали до географічного словника, який у 1766 році у Віленській василіянській друкарні видав його рідний брат о. Іраклій Карпінський з присвятою Ізабелі Чарторийській[5]. Це був перший у Речі Посполитій польськомовний підручний географічний словник, у якому окрім фізіографічного опису подана також історична інформація, інформація про архітектурні споруди, зокрема культові, опис церковних відносин. У словнику представлені географічні об'єкти (міста, містечка і навіть деякі села) Речі Посполитої та європейські і позаєвропейські краї. Попри те, що у поясненні географічних термінів Іларіон Карпінський задекларував себе як прихильних геоцентризму, «Lexykon geograficzny…» був проявом тогочасного польського просвітництва і спричинився до поширення географічної інформації в період Едукаційної комісії[6].
- Lexykon geograficzny, dla gruntownego poięcia gazet i historyi z różnych autorów zebrany, przetłumaczony i napisany przez x. Hilaryona Karpińskiego, Z. S. Bazylego w prowincyi litewskiey kapłana i teologa. Po śmierci iego, z przydatkiem odmian, które zaszły, z wykładem na początku terminów geograficznych, i słownikiem nazwisk łacińskich na końcu położonym, do druku podany. W Wilnie w drukarni J. K. Mci XX. Bazylianów Roku 1766. [Архівовано 28 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — S. 86.
- ↑ Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського Чина… — С. 99.
- ↑ О. Ісидор Патрило, ЧСВВ. Нарис історії василіян від 1743 до 1839 року // Нарис історії Василіянського Чину Святого Йосафата… — С. 210.
- ↑ Валентина Лось, Наталія Сінкевич. Catalogus patrumet fratrum defunctorum… — S. 94.
- ↑ Bibliografia Estreichera | Bibliografia Staropolska. www.estreicher.uj.edu.pl (пол.). Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
- ↑ Stanisław Herbst. Karpiński Hilarion [Архівовано 28 квітня 2018 у Wayback Machine.]… — S. 110.
Джерела[ред. | ред. код]
- Нарис історіï Василіянського Чину святого Йосафата. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992.
- Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіянського Чина XVII—XX ст. Топографічно-статистична розвідка. — Рим, 1979. — 217 с.
- Валентина Лось, Наталія Сінкевич. Catalogus patrumet fratrum defunctorum Чину Святого Василія Великого у фондах Інституту рукописів НБУВ (середина XVIII — початок XIX століття) // Генеалогічні записки. — Львів 2014. — Вип. 12 (нової серії 6). — С. 77—101.
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)
- Stanisław Herbst. Karpiński Hilarion [Архівовано 28 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław-Warszawa-Kraków, 1966—1967. — T.12. — S. 110. (пол.)
- Zofia Pałubska. Karpiński Hilarion OSBM // Encyklopedia Katolicka. — T.8, Lublin 2000. — S. 892. (пол.)
- M. M. Wojnar OSBM. Basilian scholars and publishing houses (XVII—XVIII) [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] // Analecta OSBM, Sectio II. — Vol. IX. — Romae 1974. — P. 64—94. (англ.)
- Wanda Decyk-Zięba. Lexykon geograficzny bazyliana Hilariona Karpińskiego. Studium historycznojęzykowe. — Warszawa 2009. — 326 s.
|
