Берестя
| місто Берестя Берасьце Брэст |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
 |
|||||
| Берестя на карті Білорусі | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Білорусь |
||||
| Область | Берестейська область | ||||
| Засноване | 1019 | ||||
| Населення | ▲ 318 тис. чоловік (1 січня 2009)[1] | ||||
| Площа | 72,9 км² | ||||
| Поштові індекси | 224xxx | ||||
| Телефонний код | +375-162 | ||||
| Географічні координати | |||||
| Висота над рівнем моря | 280 м | ||||
| Водойма | при впаданні ріки Мухавець у Західний Буг | ||||
| Міста-побратими |  Україна, Луцьк |
||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Берестя | ||||
| До обласного центру | |||||
| - фізична | 193 км | ||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 139 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Веб-сторінка | http://city.brest.by/ | ||||
| Голова ради | Олександр Полишенков | ||||
Бере́стя (Бересть, Бре́ст, колишній Бре́ст-Лито́вськ; біл. Брэст, біл. тарашк. Берасьце, їдиш בריסק, пол. Brześć) — місто на південному заході Білорусі, адміністративний центр Берестейської області і Берестейського району. Розташований у південно-західній частині області, при впаданні ріки Мухавець у Західний Буг, поряд з державним кордоном із Польщею. Великий залізничний вузол, річковий порт на Мухавці, важливий вузол автодоріг.
Міський голова — це голова міськвиконкому (за станом на літо 2008 року — Олександр Полишенков).
Берестя — один із найважливіших транспортних вузлів Білорусі і промисловий центр. У місті знаходяться електромеханічний електроламповий заводи, підприємство «Цвєтотрон», підприємства легкої та харчової промисловості. Виробництво побутової хімії, будматеріалів, меблів. 2 вузи, 2 театри. Краєзнавчий музей. Берестя є одним із культурно-історичних центрів Республіки Білорусь, зокрема, у місті розташований меморіальний комплекс «Берестейська фортеця—герой». Головна вулиця міста — проспект імені П. Машерова.
Зміст |
[ред.] Історія
[ред.] Походження назви
Прадавня назва Берестя — Берестьє. Місто вперше згадується в «Повісті минулих літ» під 1019 роком у зв'язку з боротьбою князя туровського й великого київського Святополка Володимировича з його братом, у той час новгородським князем Ярославом Володимировичем (Ярославом Мудрим) за великокнязівський Київський престол. Жителі міста звалися берестянами. Назва походить, найімовірніше, від слова «берест» або від «береста» (зовнішній шар кори берези). У літописах XII — XIII століть зустрічається також назва Берестий, в історичних документах XVI століття — Бересть (ця назва існувала у жителів околиць міста донедавна). У XVII столітті — початку XX століття місто мало назву Брест-Литовськ, у 1921—1939 роках — Брест-над-Бугом, з вересня 1939 року — Брест.
[ред.] Коротка історія
Берестя — одне з найдавніших міст Волині. Вперше згадується в «Повісті врем'яних літ» під 1019 роком: розгромлений Ярославом Володимировичем Святополк через Берестя утік до Польщі. Однак авторитетний Новгородський перший літопис згадує це місто під роком 1017-м «Ярослав йде в Берестию». Польський вчений Г. Ловм'янський на основі аналізу відомостей з джерел, насамперед руських літописів про боротьбу між синами Володимира Святославича за київський престол, вважає, що місто Берестя існувало до 1016 року і входило до складу удільного князівства Святополка. В період міжусобиці місто зайняв польський гарнізон і утримував його до 1022 чи навіть до 1031 року.
У Бересті 1596 року була підписана Берестейська унія. 3 березня 1918 року тут було підписано Брест-Литовську мирну угоду.
В 1915 році Берестя перейшло до Німецької Імперії, а 1918 — було включено до складу Української Народньої Республіки, Української Держави. 1919 року відійшло до Польщі.
17 вересня 1939 місто захопили німецькі війська (див. Оборона Берестя (1939)), а 22 вересня 1939 року у Бересті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад, який приймали комбриг С. Кривошеїн і генерал Г. Гудеріан. Цей парад мав відзначити спільну перемогу військ Червоної Армії і Вермахту над Польщею і символізував збройне братерство вояків обох країн. Згідно з Пактом Молотова-Ріббентропа місто перейшло до СРСР.
[ред.] Євреї Берестя
У 1766 р. в Бересті проживало 3175 євреїв, в 1847 р. — 8136, у 1860 р. — 7900 (41% від усього населення), в 1897 р. — 30 608 (65,8% від усього населення). У 1921 р. єврейське населення Берестя становило 15 630 чоловік (53% від усього населення), в 1929 р. — 21 769 осіб (47%), у 1938 р. — 25 000 чоловік (43,7%). За переписом 1936 р., в Бересті було зареєстровано 21 518 євреїв (41% від усього населення); згідно з переписом 1939 р., в місті було 26 000 євреїв (50,9% загальної кількості населення).
Під час Першої світової війни євреїв двічі виселяли з Берестя. З переходом Берестя до Польщі (1919) життя єврейської громади відновилася. Поряд з релігійною активністю значне місце приділялося світської культурної діяльності. У місті були дві єврейські гімназії, чотири синагоги, близько 30 молитовних будинків, єврейські профспілки, жіночі та молодіжні організації; 12 з 44 членів міської ради були євреями, у тому числі і віце-мер Берестя.
[ред.] Інформація для туристів
Символом міста є меморіальний комплекс «Берестейська фортеця-герой», урочисте відкриття якої відбулось 25 вересня 1971 року. Будівництво меморіалу здійснювалось під керівництвом народного архітектора СРСР У. А. Караля.
[ред.] Населення
Населення міста інтенсивно росло в період після закінчення Другої світової війни. Дані про динаміку чисельності населення — див. в таблиці:
| Період | кін. XIV ст. | 1825 | 1861 | 1897 | 1959 | 1970 | 1979 | 1985 | 1998 | 2004 | 2006 | 2007 | 2009 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тис. чол. | бл. 2 | бл. 11 | 20,9 | 46,6 | 73,6 | 121,6 | 171,0 | 230,0 | 297,0 | 298,3 | 301,4 | 313,0[2] | 318,0[1] |
Населення міста складають представники 61 національності, у тому числі білоруси — понад 82%, росіяни — 10,7%, українці — більше 4%, поляки — близько 1%, євреї — 0,07%.[3]
[ред.] Персоналії
[ред.] Народились
- Константинів Володимир Гнатович — підполковник Армії УНР.[4]
- Левчук Петро — полковник Дієвої Армії УНР, Збройних сил Півдня Росії.
- Лейтес Олександр Михайлович — літературознавець, критик, перекладач.
- Менахем Беґін — прем'єр-міністр Ізраїлю, міністр закордонних справ, лауреат Нобелівської премії миру 1978 року.
- Микольський Юрій — голова секретаріату Антибільшовицького блоку народів
- Стеллецький Борис — генерал-хорунжий, в 1918 начальник штабу Армії Української Держави
- Шубський Антон — старшина Дієвої Армії УНР
[ред.] Поховані
[ред.] Примітки
- ↑ а б В 14 містах Білорусі чисельність населення перевищує 100 тис. чоловік // «Наша Ніва», 26 березня 2009 р.
- ↑ Після розширення кордонів міста
- ↑ Национальный статистический комитет Республики Беларусь. Перепись населения - 2009(рос.)
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 214 с. ISBN 966-8201-26-4
[ред.] Джерела
- Юрій Гаврилюк. Прип’ятий край
- Вид з космосу на Берестя
- Кому належав Брест у 1918 році? Дмитро Кисіль, Станіслав Коршунов “Брестська Газета”
- Хроніка подій міста Берестя(біл.)
- Знімки на Radzima.org
- Моє кохане Берестя, фотоальбом Валерія Кравчука
- Історія Берестя(рос.)
- Погода у Бересті(рос.)
- Стаття «Брест» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)
|
||||||||||||||||
