Акробатика

Акроба́тика (грец. ακροβατεω — ходжу навшпиньки) —

1. Жанр циркового мистецтва;
2. Різновид гімнастики.

В акробатиці розрізняють кілька груп вправ, в тому числі дві основні:

1. стрибкова акробатика — різноманітні стрибки, перевороти, перекати, сальто;
2. силова акробатика, що пов'язана із значними фізичними зусиллями, — стійки, мости, піраміди.

Акробатичні вправи виконують поодинці, з партнером і групами, іноді з використанням спеціальних приладів (трамплінів тощо). Вправи, що виконуються на підлозі без приладів, належать до так званої партерної акробатики.

Спортивна акробатика включає переважно стрибкову та силову акробатику; циркова, крім того,— вправи на конях та приладах, еквілібристику, ікарійські ігри.

Акробати на дроті в Китаї

Історія акробатики

Мистецтво акробатики було відоме вже в Старод. Єгипті, Греції, Римі, Китаї. В Київській та Московській Русі акробатичні вправи показували блазні й скоморохи.

З 18 ст. акробатика дуже поширилася в цирках.

Акробатика в СРСР

В СРСР акробатика займала значне місце в циркових та естрадних програмах; висока майстерність радянських акробатів заслужено славилася як в Радянському Союзі так і за кордоном. Акробатика культивувалася в численних спортивних секціях; акробатичні вправи було включено до шкільних програм з гімнастики і до нормативів комплексу «Готовий до праці й оборони СРСР».

Призначення

Заняття акробатикою сприяють загальному фізичному розвиткові, виховують вправність, розвивають координацію рухів.

• 

  Старий чоловік робить курбет, Голлівуд, США

• 

  Старий чоловік робить стійку на одній руці, Голлівуд, США

• 

  Виконання стрибків на підлозі та підготування до сальто, Голлівуд, США

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.