Авреліо Пальмієрі
| Авреліо Пальмієрі | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1870[1][2][…] Савона, Лігурія, Італія |
| Помер |
18 жовтня 1926[4] Рим, Італія |
| Країна |
_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | священник, письменник, священнослужитель, школяр |
 Авреліо Пальмієрі у Вікісховищі | |
Авреліо Пальмієрі (італ. Aurelio Palmieri; 4 травня 1870, Савона — 18 жовтня 1926, Рим) — італійський священник, славіст, історик церкви, перекладач.
Біографія[ред. | ред. код]
Приєднався був до августинців, але згодом став світським. Його основна увага була присвячена теології, історії християнства, візантійським студіям та східному християнству. Пальмієрі кілька років працював у бібліотеці Конгресу, а з 1922 і до смерті був директором слов'янського відділу Інституту Східної Європи в Італії. Він написав 15 книг і сотні статей, а також перекладав літературні твори російських та польських авторів. Найзначніші його праці — Російська церква (La chiesa russa, le sue odierne condizioni e il riformismo dottrinal) та Догматичне православне богослов'я (Theologia dogmnatica ortodossa (Ecclesi graeco-russicae) ad lumen Catholicce doctrinac examinata et discussa).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Lo Gatto, Ettore (March 1927). «Aurelio Palmieri». The Slavonic Review. 5 (15): 683—686. doi:10.2307/4202119.
- Stibili, Edward (2000). «Palmieri, Aurelio». In Salvatore J. LaGumina (ed.). The Italian American experience: an encyclopedia. New York: Garland Publ. ISBN 0815307136.
- Andrzej Zielinski, Paolo Emilio Pavolini e Aurelio Palmieri: due grandi polonofili italiani, in E. Esposito (a cura di), Le letterature straniere nell'Italia dell'entre-deux-guerres, Lecce, ed. Pensa MultiMedia, 2004.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пальмієрі Авреліо // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 760.
|
