Савона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Савона
Savona
Файл:Savona-Stemma.png 
Країна Італія Італія
Регіон Coat of arms of Liguria.svg Лігурія 

Провінція

Савона 
Код ISTAT 009056
Поштові індекси 17100
Телефонний код 019
Координати 44°18′00″ пн. ш. 8°29′00″ сх. д. / 44.30000° пн. ш. 8.48333° сх. д. / 44.30000; 8.48333Координати: 44°18′00″ пн. ш. 8°29′00″ сх. д. / 44.30000° пн. ш. 8.48333° сх. д. / 44.30000; 8.48333
Висота 4 м.н.р.м.
Площа 65,55 км²
Населення 60 760 - (31-12-2012)
Густота 926,93 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Liguria.svg 
Влада
Мер Federico Berruti (17/05/2011)
Телефон 019 83101
Ел. пошта informa@comune.savona.it
Офіційна сторінка 

Савона (італ. Savona, на лігурійському діалекті Sàn-na, ліг. Sann-a) — місто на півночі Італії у області Ліґурія, адміністративний центр провінції Савона, порт на Середземному морі.

Савона розташована на відстані[1] близько 430 км на північний захід від Рима, 38 км на захід від Генуї.

Sann-a.jpg

Населення — 60 760 осіб (2012)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 18 березня. Покровитель — N.S. della Misericordia.

Символ міста[ред.ред. код]

Портова вежа Леон Панкальдо

Символом міста Савона обрали вежу Леон Панкальдо, побудовану ще у 14 столітті.Це залишки колишньої портрової фортеці.

Історія[ред.ред. код]

Залишки історичної забудови Савони.

Осада, яка називалася Саво існувала вже в середині бронзового століття. Була розташована на пагорбі Пріамар, недалеко від гирла гірської річки під назвою Левіанола. Вже під час Другої Пунічної війни, карфагеняни зміцнили історичний центр Лігурі Сабаці в якості альтернативи Римської Генуї. Близько 180 р. до н.е. Рим був у змозі підкорити собі місто і назвав його Саво Оппідум Альпінум. Але в часи Римської імперії Савона не раз намагалися захопити ролі головного порту Лігурії, що належав Генуї.

З падінням Римської імперії, після п'ятого століття місто було зруйноване вторгненням герулами і готами. Після готичної війни, був підпорядкуваний Візантійській імперії, що призвело до короткочасного відродження, яке тривало до 641 року, коли місто було завойовано королем лангобардів Ротарі. Потім Савона стала частиною Королівства лангобардів, у складі герцогства Лігурійського, зі столицею в Генуї. Сприятливо на розвиток міста подіяв збудований ірландськими ченцями монастиря Лодізіо. Потім, вже під владою короля франків Карла Великого, місто стало центром округу і відновило торгівлю на морі. У роках 1131-1191 місто було частиною Маркграфства Савона, яким керував Алемарічі, а пізніше Салуццо і Монферрато.

Після запеклих війнів з сарацинами, протягом яких були зведені ряд оборонних веж, 10 квітня 1191 Савона стала вільним містом. В одинадцятому столітті Савона спочатку була в союзі з морською республікою Генуя. З тринадцятого століття місто стало незалежним муніципалітетом в союзі з Генуєю. Найвищий економічний розвиток припав в той період, в якому були обрані до папства з сім'ї Делла Ровере - папа Сікст IV (1471-1484) і папа Юлій II (1503-1513), які підтримували місто щедрими пожертвами.

У 1528 місто було повністю завойовано генуезькими правителями Андреа Доріа і Антоніотто II Адорно. На додаток до численних жертв був зруйнований древній акрополь з сусіднього собору Санта-Марія-ді-Кастелло та інші будівлі і церкви, а також більшість оборонних веж. Найбільшою катастрофою було знищення морського порту, який на початку чотирнадцятого століття він був одним з п'яти найбільших портів Середземномор'я, беручи великі торгові судна. У 1543 генуезці зміцнили оборонні мури. Нова фортеця зайняла місце старого собору, а його найвідомішим в'язнем був Джузеппе Мадзіні.

У вісімнадцятому столітті місто відновило свою діяльність на морі. З процвітаючої торгівлі Савона збагатилася новими творами мистецтва, побудовано нові палаци, будинки і церкви.

У 1796 році місто було окуповане військами Наполеона Бонапарта, під керівництвом генерала Лагарпа. У роки 1809-1812 в Савоні був поміщений у в'язницю папа Пій VII. Савона була столицею французького департаменту Монтенотте або № 108. У 1815 році Віденський конгрес схвалив анексію Лігурійської Республіки до Королівства Сардинія, у складі якої 17 березня 1861 Савона стала частиною новоствореного Королівства Італії.

У 1853 р. відкрилася нова будівля міського театру, якого нарекли ім'ям знаменитого савонця Габріелла Кьябрера. З початком індустріалізації Савона розвинулася в великий металургійний центр.

Під час Другої світової війни, місто пережило масоване бомбардування з повітря через наявність військової промисловості і порту, що викликало серйозні знищення, особливо в найстарішій частині в районі порту. 14 червня 1940 було особливо інтенсивне бомбардування французьким флотом. Більше п'ятисот артилерійських снарядів вистрілено в напрямку Савони, яку сміливо, але безуспішно захищала берегова батарея і збройний поїзд, що буа дислокований в Альбісола Суперіоре. Місто було нагороджено орденами за жертви своїх людей і їх діяльність в партизанській боротьбі у Другій світовій війні.

Економіка[ред.ред. код]

Важливе місце в економіці міста має порт та перевезення вантажів, адже через Савону йдуть шляхи до П'ємонту та Ломбардії.

Савона - круїзний термінал. Кількість туристів влітку сягає позначки 2.000.000, взимку - до 1.000.000. Аби зробити привабливим круїзний термінал, була реалізована його реконструкція ( проект - Рікардо Боффіл, архітектор з Каталонії ).

Культура[ред.ред. код]

Музеї міста[ред.ред. код]

Донато де Барді, Розп'яття, Пінакотека Цивіка
  • Музей Сандро Пертіні. Він колекціонер, що передав свою збірку місту. Головним чином представлені твори 20 століття, що доповнюють колекцію сучасного мистецтва Пінакотеки Цивіко та розширюють уяву про мистецтво доби творами, де є -
  • Ренато Гуттузо
  • Франческо Мессіна
  • Джорджо де Кіріко
  • Маріо Сіроні
  • Джорджо Моранді та інші.

Театри[ред.ред. код]

Театр Габріелло Кьябрера
  • Театр Кьябрера
  • Театр Дон Боско
  • Театр Сакко

Місто побратим — Маріуполь (Україна).

Церкви міста[ред.ред. код]

Катедральний собор Знесення Богородиці
  • Катедральний собор Знесення Богородиці
  • Церква Андрія Першозваного
  • Церква Св. Петра
  • Церква Івана Хрестителя
  • Церква Санта Лючія
  • Сикстинська каплиця Савони
  • Чертоза ді Лорето
  • Монастир і шпиталь Богородиці Милосердної (Santuario Nostra Signora della Misericordia)

Палаци Савони[ред.ред. код]

  • Палаццо Делла Ровере
  • Палаццо деі Павоні
  • Палаццо деллі Піане
  • Вілла Камб'язо

Демографія[ред.ред. код]

Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в Савона офіційно проживало 5585 іноземців з 80 країн, серед них 735 громадян Євросоюзу та 286 громадян України[3].

Уродженці[ред.ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]

Галерея зображень[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. «Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Процитовано 14 березня 2014. (італ.)
  3. «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 25 січня 2012. 

Посилання[ред.ред. код]

Інтернет сторінка Української церковної громади м.Савона www.savona.org.ua


Італія Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.