Августинці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Август́инці (лат. Ordo Eremitarum S. Augustini) — чернечий жебраючий орден Римо-католицької церкви, що виник у середині ХІІ століття в Італії. Сьогодні орден налічує близько 5 тисяч членів.
Зміст |
[ред.] Історія
В ХІІІ столітті орден прийняв статут, написаний на основі оригіналів творів єпископа Гіппону (Пн. Африка) Августина Блаженного (звідси й назва Августинці). Остаточно затверджений папою римським Олександром IV в 1256. Створюючи цей орден з ряду італійських чернечих конгрегацій, папство хотіло отримати повністю підконтрольний собі жебраючий орден на зразок та на противагу частково автономним францисканцям та домініканцям.
Діяв у багатьох країнах Європи, у тому числі в Україні. У середині XV ст. орден налічував 30 тисяч членів і мав близько 2 тисяч чоловічих і жіночих монастирів в 42 провінціях. Членом ордену був Мартин Лютер. У XVI-XVII ст. августинці займалися місіонерською діяльністю в Китаї, Японії, Африці та Америці. З 18 століття орден поступово втрачає своє значення.
[ред.] Діяльність в Японії
Августинці вперше прибули до Японії у 1602 році. Вони розпочали проповідницьку діяльність у провінціях Бунґо і Хюґа на острові Кюсю, а також тогочасному "маленькому Римі Японії" — Наґасакі. У цьому місті Орден мав свій "дім Карітас", в якому утримував хворих на проказу, займався їхнім лікуванням та захистом. У 1637 році у зв'язку із порушенням заборони місцевого уряду проповідувати християнство в Японії, член августиців, японський чернець-священник Кінцуба Дзіхей (у хрещенні — Томас де сан Августіно) був замордований у Наґасакі. Разом із його смертю діяльність Ордену на Японських островах була припинена.[1]
[ред.] Святі
- Святий Торлак - покровитель Ісландії.
[ред.] Примітки
- ↑ *『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.3
[ред.] Джерела та література
- Bibliography for the Augustinian official website
- Augustine of Hippo, The Rule of St Augustine Constitutiones Ordinis Fratrum S. Augustini (Rome 1968)
- The Augustinians (1244–1994): Our History in Pictures, Pubblicazioni Agostiniane, Via Paolo VI, 25, Roma, Italy.
- Canning O.S.A, Rev. R. (1984). The Rule of St Augustine, Darton, Longman and Todd.
- Ebsworth, Rev. Walter (1973). Pioneer Catholic Victoria, Polding Press. ISBN 0-85884-096-0.
- Hackett O.S.A., Michael Benedict (2002). A Presence in the Age of Turmoil: English, Irish and Scottish Augustinians in the Reformation and Counter-Reformation, Augustinian Historical Institute, Villanova University, Pennsylvania 19085 U.S.A.. ISBN 188954227X.
- Hickey, Rev. P.J. O.S.A (1981). A History of the Catholic Church in Northern Nigeria, Augustinian publications in Nigeria, Jos, Plateau State, Nigeria.
- edited by Martin O.S.A, Rev F.X., and Clare O'Reilly. The Irish Augustinians in Rome, 1656–1994 and Irish Augustinian Missions throughout the World, St. Patrick's College, Via Piemonte 60, Roma, Italy.
- Orbis Augustinianus sive conventuum O. Erem. S. A. chorographica et topographica descriptio Augustino Lubin, Paris, 1659, 1671, 1672.
- Regle de S. Augustin pour lei religieuses de son .ordre; et Constitutions de la Congregation des Religieuses du Verbe-Incarne et du Saint-Sacrament (Lyon: Chez Pierre Guillimin, 1662), pp. 28–29. Cf. later edition published at Lyon (Chez Briday, Libraire,1962), pp. 22–24. English edition, The Rule of Saint Augustine and the Constitutions of the Order of the Incarnate Word and Blessed Sacrament (New York: Schwartz, Kirwin, and Fauss, 1893), pp. 33–35.
- Zumkeller O.S.A., Adolar (1986). Augustine's ideal of Religious life, Fordham University Press, New York.
- Zumkeller O.S.A., Adolar (1987). Augustine's Rule, Augustinian Press, Villanova, Pennsylvania U.S.A..
