Адміністративний поділ Мексики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Федеральні одиниці Мексики[ред.ред. код]

Адміністративний поділ Мексики
Федеральна
одиниця
(укр.)
Федеральна
одиниця
(ісп.)
Столиця
укр.
Столиця ісп. Дата приєднання
як штат
Населення (2005) Площа (км²)
1. Аґуаскальєнтес Aguascalientes Аґуаскальєнтес Aguascalientes 1835 1 051 000 5 625
2. Веракрус Veracruz Халапа Xalapa 1824 7 081 000 71 856
3. Ґерреро Guerrero Чільпансінґо Chilpancingo 1849 3 116 000 63 618
4. Ґуанахуато Guanajuato Ґуанахуато Guanajuato 1824 4 893 000 30 621
5. Дуранґо Durango Дуранґо Durango 1824 1 489 000 123 367
6. Ідальґо Hidalgo Пачука Pachuca 1869 2 334 000 20 856
7. Кампече Campeche Кампече Campeche 1858 751 000 57 727
8. Керетаро Querétaro Керетаро Querétaro 1824 1 593 000 11 658
9. Кінтана-Роо Quintana Roo Четумаль Chetumal 1974 1 134 000 42 535
10. Коауїла Coahuila Салтійо Saltillo 1824 1 2 475 000 151 445
11. Коліма Colima Коліма Colima 1857 562 000 5 627
12. Мехіко México Толука Toluca 1824 14 161 000 22 333
13. Мічоакан Michoacán Морелія Morelia 1824 3 988 000 58 667
14. Морелос Morelos Куернавака Cuernavaca 1869 1 605 000 4 892
15. Наяріт Nayarit Тепік Tepic 1917 943 000 27 862
16. Баха-Каліфорнія Baja California Мехікалі Mexicali 1952 2 842 000 71 546
17. Баха-Каліфорнія-Сюр Baja California Sur Ла-Пас La Paz 1974 517 000 73 943
18. Нуево-Леон Nuevo León Монтеррей Monterrey 1824 2 4 164 000 64 203
19. Оахака Oaxaca Оахака Oaxaca 1824 3 522 000 93 343
20. Пуебла Puebla Пуебла Puebla 1824 5 391 000 34 251
21. Сакатекас Zacatecas Сакатекас Zacatecas 1824 1 357 000 75 416
22. Сан-Луїс-Потосі San Luis Potosí Сан-Луїс-Потосі San Luis Potosí 1824 2 412 000 61 165
23. Сіналоа Sinaloa Кульякан Culiacán 1831 3 2 610 000 57 331
24. Сонора Sonora Ермосійо Hermosillo 1831 3 2 384 000 179 516
25. Табаско Tabasco Віяермоса Villahermosa 1824 2 013 000 24 747
26. Тамауліпас Tamaulipas Сьюдад-Вікротія Ciudad Victoria 1824 2 3 020 000 80 148
27. Тлашкала Tlaxcala Тлашкала Tlaxcala 1857 1 061 000 3 997
28. Федеральний округ Distrito Federal Мехіко México 1824 8 720 916 1 479
29. Халіско Jalisco Ґвадалахара Guadalajara 1824 6 652 000 78 630
30. Чіапас Chiapas Тустла-Ґутьєррес Tuxtla Gutiérrez 1824 4 256 000 73 681
31. Чіуауа Chihuahua Чіуауа Chihuahua 1824 3 238 000 247 487
32. Юкатан Yucatán Ме́ріда Mérida 1824 4 1 903 000 39 671

1Приєднався до федерації під назвою Коауїла і Техас. Після виділення округа Бехар в 1833 році у окремий штат Техас та отримання ним фактичної незалежності в 1836 році, назва штату була змінена на Коауїла. Протягом короткого часу в 1856 році Нуево-Леон анексував Коауїлу для проведення референдума з питання незалежності від Мексики. Після поразки сепаратистів Коацїла була знову відділена від Нуево-Леона.

2Нуево-Леон, Тамауліпас і Коауїла оголосили свою незалежність від Мексики, яка протрималася де факто (але ніколи не була визнана де юре) протягом періоду менш ніж 250 днів. Після поразки сепаратистських сил вони знову приєдналися до Мексики.

3В 1824 приєдналися до союзу як штат Сонора і Сіналоа, якій отримав нову офіційну назву Штат Заходу (Estado de Occidente). В 1830 штат розділився на два, які, посля ратифікації своїх конституцій, знову приєдналися до Мексики в 1831 році як окремі штати Сонора і Сіналоа.

4Юкатан спочатку приєднався до федерації в 1824 році, але двічі отримував незалежність де юре18411843 і y 18461848 роках), коли була утвореня Республіка Юкатан у складі сучасних територій штатів Юкатан, Кампече і Кінтана-Роо. В 1848 остаточно приєднався до федерації.