Адміністративний поділ Польщі
Сучасний адміністративний поділ Польщі впроваджено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Кількість воєводств (пол. województwo) скорочено до 16. Воєводства поділяються на 308 повітів (пол. powiat), включаючи 65 міст, що мають статус міських повітів. Повіти поділено на 2489 ґмін (пол. gmina).
Зміст |
Воєводства Польщі[ред.]
Сучасні воєводства Польщі
| Воєводство | Столиця | www | |
|---|---|---|---|
| PL-MZ | Мазовецьке Mazowieckie |
Варшава Warszawa |
[1] |
| PL-DS | Нижньосілезьке Dolnośląskie |
Вроцлав Wrocław |
[2] |
| PL-KP | Куявсько-Поморське Kujawsko-Pomorskie |
Бидгощ, Торунь Bydgoszcz, Toruń |
[3] |
| PL-LU | Люблінське Lubelskie |
Люблін Lublin |
[4] |
| PL-LB | Любуське Lubuskie |
Гожув-Великопольський, Зелена Гура Gorzów Wielkopolski, Zielona Góra |
[5] |
| PL-LD | Лодзинське Łódzkie |
Лодзь Łódź |
[6] |
| PL-MA | Малопольське Małopolskie |
Краків Kraków |
[7] |
| PL-OP | Опольське Opolskie |
Ополе Opole |
[8] |
| PL-PK | Підкарпатське Podkarpackie |
Жешув Rzeszów |
[9] |
| PL-PD | Підляське Podlaskie |
Білосток Białystok |
[10] |
| PL-PM | Поморське Pomorskie |
Ґданськ Gdańsk |
[11] |
| PL-SK | Свентокшиське Swiętokrzyskie |
Кельце Kielce |
[12] |
| PL-SL | Сілезьке Śląskie |
Катовіце Katowice |
[13] |
| PL-WP | Великопольське Wielkopolskie |
Познань Poznań |
[14] |
| PL-WN | Вармінсько-Мазурське Warmińsko-Mazurskie |
Ольштин Olsztyn |
[15] |
| PL-ZP | Західнопоморське Zachodniopomorskie |
Щецін Szczecin |
[16] |
Повіти[ред.]
З 01.01.1999 року Польща ділиться на 308 сільських повітів і 65 міських (міста на правах повіту). Містом на правах повіту є місто, що в ньому мешкає понад 100 тис. жителів, а також місто, що з 31 грудня 1998 року перестало бути центром воєводства. Повіт повинен охоплювати по можливості однорідну за поселенською і просторовою структурою і за суспільними економічними зв'язками територію.
Ґміни[ред.]
У 2007 році на території Польщі функціонувало 2 478 ґмін: 1 587сільських, 584 сільсько-міських та 307 міських (при загальній кількості міст 891).
Дрібніші одиниці[ред.]
Ґміни, зазвичай, поділяються на дрібніші одиниці: поселенняen (пол. Osiedle) або дільниці (пол. Dzielnica) у містах та солтиство (пол. Sołectwo) у сільській місцевості. Однак ці адміністративні одиниці мають менше значення підпорядкові за статусом до ґміни.
Історичні адміністративні поділи[ред.]
Територія Польщі зазнавала суттєвих змін протягом польської історії. Сучасний адміністративний поділ на деяких рівнях дуже схожий з історичним, на інших же кардинально відрізняється. Історично польські адміністративні устрої можна розділити на такі періоди:
- До 1569: Адміністративний поділ Царства Польського
- 1569–1795: Адміністративний поділ Речі Посполитої
- 1795–1807: Адміністративний поділ території Польщі після поділів
- 1807–1815: Адміністративний поділ герцогства Варшавського
- 1815–1914: Адміністративний поділ конгресу Польщі
- 1914–1918: Адміністративний поділ території Польщі під час Першої світової війни
- 1918–1939: Адміністративний поділ Другої Польської Республіки
- 1939–1945: Адміністративний поділ території Польщі під час Другої світової війни
- 1945–1999: Адміністративний поділ Народної Республіки Польща
- 1946–1950 Адміністративний поділ 1946–1950
У 1946 році відбувся перший післявоєнний адміністративний розділ, виникло 14 воєводств і 2 великі міста (як самостійні одиниці): Варшава — столиця держави, і Лодзь. Воєводства ділилися на 299 повітів (powiat), зокрема 29 міських. Повіти ділилися на ґміни (gmina), яких було більше 3000.
Найбільшим стало Познанське воєводство, Poznańskie — 39,2 тис. км², а найменшим — Гданське, Gdańskie — 10,7 тис. км².
Більше всього жителів налічувало Сілезьке (Сьльонське), Śląskie — 2,823 млн осіб, а менше всього — Ольштинське, Olsztyńskie — 352 тис.осіб.
У 1950 році виникли 3 нові воєводства з центрами в Кошаліні (pl:Koszalin), Зеленій Гурі (pl:Zielona Góra) і Ополі (pl:Opole).
-
- 1950–1957 Адміністративний поділ 1957–1975
- 1957–1975 Адміністративний поділ Польщі в 1945—1975 роках
- 1975–1998 Адміністративний поділ Польщі в 1975—1998 роках
- З 1999 року: див. основну статтю вище
|
|
|
|||||||
|
|||||||||||