Адміністративний поділ Італії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Згідно з Конституцією Італії від 11 грудня 1947 року (ст. 116), Італійська Республіка ділиться на 20 областей[1][2] (італ. regione); п'ять з них, у яких компактно проживають етнічні та мовні меншини, мають спеціальний статус[it] (італ. regione a statuto speciale), див. #автономні області Італії.

Області, крім Валле-д'Аости, поділяються на провінції (province). Усього в Італії 109 провінцій. З 2014—2016 років 12 областей включають в себе також метрополійні міста (città metropolitana). Дві провінції, Тренто та Больцано в області Трентіно-Альто-Адідже, мають автономний статус.

Провінції та метрополійні міста, своєю чергою, поділяються на комуни або громади (італ. comuni), які можуть також поділятися на фракції або територіальні частини (італ. frazioni).

Області[ред. | ред. код]

Області Італії (в дужках вказані цифри на карті):

в тому числі 5 автономних областей:

Консульська довідка для українів в Італії[1]
  • До консульського округу Посольства України в Італії входять 8 областей Італії: Лаціо, Сицилія, Сардинія, Тоскана, Умбрія, Марке, Абруццо, Молізе, а також 2 країни: Республіка Мальта, Республіка Сан-Марино
  • Консульським округом Генерального консульства України в Мілані є Північна Італія, до нього входять 8 областей: П’ємонте, Лігурія, Ломбардія, Фріулі-Венеція-Джулія, Венето, Валь Д’Аоста, Трентіно-Альто Адідже, Емілія-Романія
  • До консульського округу Генерального консульства України в Неаполі входять 4 південні області: (6) Кампанія, (5) Калабрія, (3) Апулья, (4) Базиліката

Кожна область (або регіон, італ. regione) має обраний парламент, що зветься Consiglio Regionale (регіональна рада), або Assemblea Regionale (регіональна асамблея) у Сицилії, і уряд, що зветься Giunta Regionale, у якому головує президент Presidente della Giunta Regionale або Presidente della Regione. Президент регіону обирається громадянами на прямих виборах, окрім Трентіно-Альто-Адідже і Валле-д'Аоста, де їх обирає регіональна рада.

В автономних областях є свої парламенти — обласні ради і уряди — джюнти, які мають повноваження у питаннях місцевого самоврядування.

Області (крім Валле-д'Аости) поділяються на провінції (італ. provincia), які поділяються на комуни.

Регіон Адміністративний центр Населення Площа (км²) Густота (ос./км²) Провінції Кількість комун
Ломбардія Мілан 9 032 554 23 861 378,5 Бергамо, Брешія, Комо, Кремона, Лекко, Лоді, Мантуя, Мілан, Монца і Бріанца*, Павія, Сондріо, Варезе. 1546
Кампанія Неаполь 5 701 931 13 592 419,5 Авелліно, Беневенто, Казерта, Неаполь, Салерно. 551
Лаціо Рим 5 112 403 17 210 297,1 Фрозіноне, Латина, Рієті, Рим, Вітербо. 378
Сицилія Палермо 4 968 996 25 701 193,3 Агрідженто, Кальтаніссетта, Катанія, Енна, Мессіна, Палермо, Рагуза, Сиракуза, Трапані. 390
Венето Венеція 4 527 694 18 390 246,2 Беллуно, Падуя, Ровіго, Тревізо, Венеція, Верона, Віченца. 581
П'ємонт Турин 4 214 677 25 398 165,9 Алессандрія, Асті, Б'єлла, Кунео, Новара, Турин, Вербано-Кузіо-Оссола, Верчеллі. 1206
Апулія Барі 4 020 707 19 364 207,6 Барі, Барлетта-Андрія-Трані, Бріндізі, Лечче, Фоджа, Таранто. 258
Емілія-Романья Болонья 3 983 346 22 122 180,1 Болонья, Феррара, Форлі-Чезена, Модена, Парма, П'яченца, Равенна, Реджо-Емілія, Ріміні. 341
Тоскана Флоренція 3 497 806 22 990 152,1 Ареццо, Фіренце, Гроссето, Ліворно, Лукка, Масса-Каррара, Піза, Пістоя, Прато, Сієна. 287
Калабрія Катандзаро 2 011 466 15 083 133,4 Катандзаро, Козенца, Кротоне, Реджо-Калабрія, Вібо-Валентія. 409
Сардинія Кальярі 1 631 880 24 090 67,7 Кальярі, Карбонія-Іглезіас, Медіо-Кампідано, Нуоро, Ольястра, Ольбія-Темпіо, Орістано, Сассарі. 377
Лігурія Генуя 1 571 783 5421 289,9 Генуя, Імперія, Спеція, Савона. 235
Марке Анкона 1 470 581 9695 151,7 Анкона, Асколі-Пічено, Фермо*, Мачерата, Пезаро-е-Урбіно. 246
Абруццо Л'Аквіла 1 262 392 10 793 117,0 К'єті, Л'Аквіла, Пескара, Терамо. 305
Фріулі-Венеція-Джулія Трієст 1 165 761 7712 151,2 Гориція, Порденоне, Трієст, Удіне. 219
Трентіно-Альто-Адідже Тренто і Больцано (Боцен) 940 016 13 599 69,1 Больцано, Тренто. 339
Умбрія Перуджа 825 826 8454 97,7 Перуджа, Терні. 92
Базиліката Потенца 597 768 9992 59,8 Матера, Потенца. 131
Молізе Кампобассо 320 601 4438 72,2 Кампобассо, Ізернія. 136
Валле-д'Аоста Аоста 119 548 3266 36,6 - 74
Загалом у Італії 56 977 736 301 171 189,2 8101

Провінції Італії[ред. | ред. код]

Докладніше: Провінції Італії

Провінція Італії — адміністративна одиниця другого рівня, між комуною і регіоном.

Провінція складається з великої кількості комун, і, зазвичай, кілька провінцій утворюють один регіон. Регіон Валле-д'Аоста є єдиною областю, що не має провінцій: її адміністративні функції виконує регіональний уряд, однак, зазвичай, вона розглядається як одна провінція. Усі провінції, крім автономних, входять до складу Союзу провінцій Італії

Адміністративно-правові норми про італійські провінції міститься в розділі V частини II Конституції Італії (починаючи із ст. 114). Кількість провінцій в Італії, в останні роки неухильно зростає. Позаяк багато нових провінцій виходять із складу старих, часом маючи кількість населення менш ніж сто тисяч жителів (це менше, ніж деякі італійські Комуни). З 2006 року в Італії налічується 110 провінцій (у тому числі Валле-д'Аоста).

Кожна провінція очолюється президентом. Окрім того, кожна провінція має провінційну раду та виконавчий орган — провінційну джунту. Президент та члени Провінційної ради обираються громадянами провінції. Коаліція обраного президента (якому для перемоги необхідна абсолютна більшість голосів у першому або другому турі голосування) отримує три п'ятих місць у Провінційній раді. Джунта очолюється президентом, який призначає інших її членів (італ. assessori). У кожній провінції також є префект (італ. prefetto) — представник центрального уряду, який очолює організацію, що має назву Урядова територіальна префектурна служба (італ. prefettura-ufficio territoriale del governo).

Провінції також мають провінційну поліцію (італ. Polizia Provinciale), яка залежить від місцевих органів влади. Квестор (італ. Questor) є главою державної поліції (італ. Polizia di Stato) в провінції і його офіс називається квестура.

Провінції Больцано і Тренто є автономними: на відміну від усіх інших італійських провінцій вони мають законодавчі повноваження регіонів і не підпорядковані регіону, до складу якої входять (Трентіно-Альто-Адідже).

Комуни Італії[ред. | ред. код]

Докладніше: Комуна (Італія)

В Італії є 7904 комун (за даними ISTAT 2021). Комуна може бути розділена на фракції (frazioni), що мають обмежені консультативні повноваження.

Органами влади в комуні є рада комуни (consiglio comunale), збори комуни (giunta comunale) і мер комуни (sindaco). Комуни входять до складу провінції (provincia), але провінція не виконує роль посередника комуни у відносинах з регіоном, своєю чергою регіон (regione) не виконує роль посередника комуни у відносинах з Урядом. Кожна з цих адміністративних одиниць, бувши наділеною статусом юридичної особи, може мати прямі відносини одна з одною (наприклад комуна може звернутися до регіону).

Комуни можуть ділити свою територію на округи (італ. circoscrizioni) з метою забезпечення безпосереднішої участі населення в управлінні комуною. Законом про фінанси 2007 року внесено зміни в умови для створення округів, що робить їх обов'язковими в комунах з населенням понад 250 тисяч осіб, а там, де населення становить 100—250 тисяч осіб — на власний розсуд.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Італія. Корисна інформація для подорожуючих // 28 грудня 2016
  2. Територіально-адміністративний поділ: 20 областей, 109 провінцій, 8101 муніципалітет. / Італійська Республіка. Державний устрій та політична система (2009). // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Портал "Державна підтримка українського експорту" ukrexport.gov.ua.