Адміністративний поділ Португалії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Португалія
Португалія

Стаття з серії:
Політика та уряд Португалії



Інші країни

В основу адміністративного поділу Португалії покладено 308 муніципалітетів (порт. município або порт. concelho), якими керують відповідні муніципальні палати. У свою чергу, муніципалітети поділяються на 4257 муніципальних громад (порт. freguesia). Муніципальними громадами керують відповідні управи або жунти (порт. junta de freguesia), кожну з яких очолює президент.

Така структура повністю охоплює всю національну територію країни, навіть там де йдеться про військові або природоохоронні території, не існуючи ніякої двозначності у таких випадках.

Адміністративні одиниці вищого порядку вже не такі чіткі: до них відносять адміністративні округи (порт. distrito), провінції, статистичні одиниці NUTS 2-го і 3-го рівня, міські громади, а також міжмуніципальні асоціації.

Існують інші поділи вищого рівня неадміністративного порядку, специфічні за сферою діяльності (наприклад, туристичні регіони), а також технічного, історичного та культурного характеру. Було також декілька спроб виділити природні регіони, що на адміністративному рівні не мало успіху.

Колишні поділи[ред.ред. код]

Провінції до 19 століття[ред.ред. код]

Колишній поділ на 6 провінцій

З 15 по 19 століття континентальна частина Португалії була поділена майже завжди на 6 великих традиційних територіальних одиниць. Як правило, до 16 століття ці територіальні одиниці були визначені так званими «комарками». Алгарве завжди мало почесний титул «королівства», хоча управління в ньому здійснювалося на рівних з іншими провінціями умовах. До 17 століття комарки/провінції відносились до намісництв, тобто території повноважень певного намісника, адміністративного і судового, який представляв короля. З 17 століття намісництва/комарки стали одиницями провінцій, а провінції — просто адміністративними і військовими одиницями, на чолі яких стояв відповідний територіальний комендант, з титулом військового губернатора (порт. Governador das Armas). У цей період, з деякими незначними змінами границь, існували такі провінції:

В середині 18 століття територію навколо Порту було виділено від Ентре-Доуру-і-Мінью та Бейра, утворивши таким чином Партіду-ду-Порту — військову одиницю під керівництвом власного військового губернатора. Проте території Партіду-ду-Порту продовжували входити до складу відповідних провінцій, у всіх інших відношеннях, крім військових[1].

Провінції 1832 року[ред.ред. код]

Після ліберальної революції 1822 року було внесено кілька пропозицій до адміністративної реорганізації країни. Було запропоновано поділити територію на адміністративні округи, а потім — на провінції. Але ці пропозиції так і не були втілені з-за абсолютистську контр-революцію. Тільки в 1832 році ліберальний уряд у вигнанні на Азорських островах, задекретував нову адміністративну реорганізацію країни. Країна була розділена на провінції, які в свою чергу поділяються на комарки, а вже ті — на муніципалітети. Цей поділ охопив всю територію країни, тобто не тільки на континенті, але і прилеглі острови, і навіть в заморських територіях. Ця реформа була застосована на практиці на всій національній території, після ліберальної перемоги у громадянській війні лише в 1834 році.

Однак, відразу у 1835 році цей поділ було замінено поділом на адміністративні округи. Хоча основне розділення країни стало на округи, провінції 1832 року були збережені, хоч і без власних органів, а лише як кластери округів для статистичних і регіональних цілей. Таке становище залишалося аж до 20 століття.

Отже, в континетальній частині і на островах, провінції 1832 року виглядали так:

У 1833 році провінція Азорських островів була розділена на дві частини: Західну провінцію Азорських островів і Східну провінцію Азорських островів. У 1836 році, внаслідок утворення адміністративного округу Орти в Західній провінції Азорських островів, вона була розділена на Західну провінцію Азорських островів і Центральну провінцію Азорських островів.

Слід зауважити, що в заморських територіях Португалії було утворено провінції Гвінеї і Кабо-Верде, Анголи, Індії, Мозамбіку, Сан-Томе і Прінсіпі, Східного Тимору і Макао, які теоретично за організацією 1832 року, мали рівні права з метрополією[1].

Провінції 1936 року[ред.ред. код]

Колишній (з 1936 р.) поділ на провінції, встановлений за часів Нової держави

З самого початку існування Нової держави було запроваджено політику реорганізації країни, яка була передбачена Конституцією 1933 року. Континентальна частина країни мала бути розділена на регіональні автаркії, названі провінціями. Цей процес було завершено у 1936 році. Провінційний поділ базувався на дослідженнях географа Аморіна Жірау (порт. Amorim Girão), опублікованих між 1927 і 1930 роками, що передбачали поділ континентальної частини Португалії на 13 «природних регіонів». Проте було утворено лише 11 провінцій, кожна з яких відповідала «природним регіонам» Аморіна Жірау, за винятком двох: «природні регіони» Траш-уш-Монтеш і Алту-Доуру, Бейра-Алта і Бейра-Траншмонтана були об'єднані, відповідно, у провінцію Траш-уш-Монтеш і Алту-Доуру і Бейра-Алта і Бейра-Траншмонтана. Паралельно поділу на провінції зберігався і поділ на адміністративні округи, границі яких не збігалися[1].

У 1959 році функції регіональних автаркій перейшли до адміністративних округів, при чому провінційні управи або жунти були замінені на окружні (порт. Juntas Distritais). Провінції продовжували бути одиницями історичного і географічного значення, припинивши своє існування де-юре з прийняттям Конституції 1976 року.

Попри це, назви провінцій використовуються дотепер як у шкільних посібниках, так і в обіговій розмовній мові багатьох португальців. Виділяють такі провінції:

Сучасний поділ[ред.ред. код]

Адміністративні округи і автономні регіони за сучасного адміністративного устрою Португалії (з 1976 р.)

Автономні регіони[ред.ред. код]

З 1976 року найважливішим поділом є між континентальною територією і двома автономними регіонами: Азорських островів і Мадейрою. Цей поділ національної території відповідає статистичним одиницям NUTS 1-го рівня.

Автономні регіони, в свою чергу, поділяються безпосередньо на муніципалітети (19 на Азорських островах і 11 на Мадейрі). Континентальна ж частина Португалії має цілий ряд інших статистичних одиниць.

Адміністративні округи[ред.ред. код]

Адміністративні округи, хоч і знаходяться в стадії зникнення в результаті процесу децентралізації, продовжують бути найважливішими одиницями поділу країни, забезпечуючи основу для цілого ряду використань адміністративного поділу, починаючи від виборчих округів і закінчуючи регіональними футбольними чемпіонатами.

18 сучасних адміністративних округів Португалії (за алфавітом):

  1. Авейру
  2. Бежа
  3. Браґа
  4. Браґанса
  5. Візеу
  6. Віана-ду-Каштелу
  7. Віла-Реал
  8. Ґуарда
  9. Евора
  10. Каштелу-Бранку
  11. Коїмбра
  12. Лейрія
  13. Лісабон
  14. Порталеґре
  15. Порту
  16. Сантарень
  17. Сетубал
  18. Фару
Границя між муніципалітетами Лісабона і Оейраша; далі починається муніципальна громада Алжеша

До 1976 року два архіпелаги Атлантичного океану були включені в загальну структуру португальских округів, але з різними адміністративними структурами, які були передбачені в Статуті автономних округів прилеглих островів (Декрет-закон № 36453, від 4 серпня 1947 року), що відображалось в існуванні загальних управ (порт. Junta Geral) з власними повноваженнями. Існувало три автономних округи на Азорських островах і один на Мадейрі:

Статистичні територіальні одиниці NUTS[ред.ред. код]

Статистичні одиниці NUTS (порт. Nomenclatura de Unidades Territoriais para Fins Estatísticos; — Номенклатура територіальних одиниць з метою статистики) з'явились в Португалії порівняно недавно, у 1986 році. В основу цього поділу покладені континентальна частина і автономні регіони, як головні елементи, а також регіони і муніципалітети, як елементи для визначення одиниць NUTS 2-го і 3-го рівня. Поділ на адміністративні округи у цьому випадку було проігноровано. Щороку одиниці NUTS набувають все важливішого значення, поступово витісняючи адміністративні округи.

Усього в Португалії 3 одиниці NUTS 1-го рівня, 7 — 2-го, 28 — 3-го.

Статистичні територіальні одиниці NUTS 1-го рівня[ред.ред. код]

  1. Континентальна Португалія
  2. Автономний регіон «Азорські острови»
  3. Автономний регіон «Мадейра»

Статистичні територіальні одиниці NUTS 2-го рівня[ред.ред. код]

NUTS 2-го рівня
  • Алентежу
  • Алгарве
  • Центр
  • Лісабон
  • Північ
  • Азорські острови
  • Мадейра

Статистичні територіальні одиниці NUTS 3-го рівня[ред.ред. код]

NUTS 3-го рівня

Нижче зазначені 28 NUTS 3-го рівня:

  • Континентальна Португалія
    • Північ (8 NUTS)
      • Alto Trás-os-Montes (14 муніципалітетів; 8171 km²; 223 259 жителів)
      • Ave (10 муніципалітетів; 1245 km²; 509 969 жителів)
      • Cávado (6 муніципалітетів; 1246 km²; 393 064 жителів)
      • Douro (19 муніципалітетів; 4110 km²; 221 853 жителів)
      • Entre Douro e Vouga (5 муніципалітетів; 861 km²; 276 814 жителів)
      • Grande Porto (11 муніципалітетів; 1024 km²; 1 392 189 жителів)
      • Minho-Lima (10 муніципалітетів; 2219 km²; 250 273 жителів)
      • Tâmega (13 муніципалітетів; 2621 km²; 551 301 жителів)
    • Центр (12 NUTS)
      • Baixo Mondego (8 муніципалітетів; 2063 km²; 340 342 жителів)
      • Baixo Vouga (12 муніципалітетів; 1802 km²; 385 725 жителів)
      • Beira Interior Norte (9 муніципалітетів; 4063 km²; 115 326 жителів)
      • Beira Interior Sul (4 муніципалітетів; 3749 km²; 78 127 жителів)
      • Cova da Beira (3 муніципалітетів; 1375 km²; 93 580 жителів)
      • Dão-Lafões (15 муніципалітетів; 3489 km²; 286 315 жителів)
      • Médio Tejo (10 муніципалітетів; 2306 km²; 226 070 жителів)
      • Oeste (12 муніципалітетів; 2221 km²; 338 711 жителів)
      • Pinhal Interior Norte (14 муніципалітетів; 2617 km²; 138 543 жителів)
      • Pinhal Interior Sul (5 муніципалітетів; 1903 km²; 44 804 жителів)
      • Pinhal Litoral (5 муніципалітетів; 1746 km²; 251 014 жителів)
      • Serra da Estrela (3 муніципалітетів; 868 km²; 49 896 жителів)
    • Лісабон (2 NUTS)
      • Grande Lisboa (9 муніципалітетів; 1382 km²; 2 025 628 жителів)
      • Península de Setúbal (9 муніципалітетів; 1581 km²; 782 786 жителів)
    • Алентежу (5 NUTS)
      • Alentejo Central (14 муніципалітетів; 7228 km²; 173 401 жителів)
      • Alentejo Litoral (5 муніципалітетів; 5303 km²; 99 976 жителів)
      • Alto Alentejo (15 муніципалітетів; 6248 km²; 127 025 жителів)
      • Baixo Alentejo (13 муніципалітетів; 8545 km²; 135 105 жителів)
      • Lezíria do Tejo (11 муніципалітетів; 4273 km²; 240 832 жителів)
    • Алгарве (1 NUTS)
      • Algarve (16 муніципалітетів; 4995 km²; 395 208 жителів)
  • Автономний регіон «Азорські острови»
  • Автономний регіон «Мадейра»

Міські агломерації[ред.ред. код]

Оеште є одночасно міжмуніципальною асоціацією і NUTS 3-го рівня

Новий режим муніципального асоціативізму визначив поняття агломерацій (Закони 45/2008 і 46/2008, від 27 серпня 2008 року). Згідно з цими законами існують два типи міських агломерацій: міські агломерації (порт. Áreas Metropolitanas — AM) та міжмуніципальні асоціації (порт. Comunidades Intermunicipais — CIM). В свою чергу, міські агломерації міст Лісабона і Порту називають великими: Grande Área Metropolitana de Lisboa, Grande Área Metropolitana do Porto.

Міжмуніципальні асоціації утворюються на рівні муніципалітетів. Статути таких асоціацій затверджуються муніципальними асамблеями. Для прийняття нових муніципалітетів до складу вже створеної асоціації не потрібна згода членів останньої.

Прикладом міжмуніципальної асоціації є Оеште — до її складу входять муніципалітети Алкобаса, Аленкер, Арруда-душ-Віньюш, Бомбаррал, Кадавал, Калдаш-да-Раїнья (штаб-квартира), Лоурінья, Назаре, Обідуш, Пеніш, Собрал-де-Монте-Аграсу, Торреш-Ведраш, що збігається з однойменним NUTS 3-го рівня (порт. Oeste). Частина цих муніципалітетів належить до Лісабонського адміністративного округу, частина — до Лейрійського.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]